19 лютого ми вшановуємо День Державного Герба України. Золотий Тризуб на синьому тлі – це не просто знак. Це код нашої нації, відбиток тисячолітньої історії, символ свободи, який не зламати й не стерти. Він сходив на щитах князів і сьогодні палає на шевронах Воїнів-захисників. Він старший за імперські міфи й міцніший за будь-яку броню. У його лініях – шлях боротьби і шлях гідності, у його сяйві – пам’ять про полеглих Героїв і віра в мирне майбутнє.
Напередодні Різдва, у середу, 24 грудня 2025 року, тиша свята була пронизана болем втрати й водночас величчю подвигу. У цей день почесна бойова нагорода – орден «Золотий Хрест» знайшла свого Героя, але вже посмертно. Її вручили маленькому синові Владислава Щербини – дитині, якій лише чотири місяці від народження, і яка ніколи не відчує тепло батькових обіймів.
Праця хліборобів – це непорушний фундамент добробуту, продовольчої безпеки для міцного та сталого розвитку нашої Хорольської громади й усієї держави в цілому. Завдяки вашій щоденній наполегливості, відданості землі, терпінню та любові до обраної справи на Хорольщині колоситься золотий хліб, зміцнюються фермерські господарства, а українське село живе й дихає прадавніми хліборобськими пахощами, що живлять дух народу.
У четвер, 18 вересня, у залі Хорольської міської ради відбулася урочиста подія — вручення почесної державної нагороди ветерану війни, жителю нашої громади Олександру Володимировичу Парнюку. Міський голова Сергій Волошин разом із представником першого відділу Лубенського РТЦК та СП, секретарем ради Юлією Бойко та керуючою справами (секретарем) виконавчого комітету Галиною Козловою вручили герою нагрудний знак «Золотий хрест».
Шановні бджолярі Хорольскої громади!
Прийміть щирі вітання з нагоди Дня пасічника України! Ваша праця – це не лише виробництво меду та бджолопродуктів, а й збереження багатовікових традицій, турбота про природу та внесок у здоров’я наших людей.
У війни немає жодних правил. Вона вражає жорстокістю і кількістю людських втрат. Вже неможливо осягнути масштаби трагічних наслідків для України та для тих родин, які втратили найближчих і найдорожчих від посягань агресора. Можна повернути окуповані рашистами землі, можна відбудувати зруйновані диким племенем орків міста і села. Біда у тому, що неможливо воскресити із мертвих убитих рашистськими загарбниками людей.
В останній день розпаленого сонцем першого літнього місяця, 30 червня 2024 року, на березі річки Голубиха у Вишняківському старостаті відбулося святкове атмосферне дійство – фестиваль «Барви Хорольщини». Благодійний фестиваль пронизаний духом унікальної, самобутньої, неповторної, різноманітної української культури, етнічних традицій та старовинних обрядів.
У середмісті Хорола відбулося святкове дійство, присвячене нашим найменшим і найдорожчим мешканцям громади до Міжнародного дня захисту дітей «Світ дитинства чарівний». Життя наших діток опинилося перед загрозою, спричиненою збройною агресією росії. Найжахливіше, коли через кривавий терор кремлівського диктатора страждає золотий генофонд нації – українські діти.
Морозним ранком 20 грудня 2022 року велелюдна Хорольська громада біля пам’ятника Тарасу Шевченку попрощалася із полеглим воїном Віталієм Віталійовичем Данильченком. Важкі свинцеві хмари пробивало сонячне проміння, нагадуючи про його світлий образ. Молодий офіцер – наймолодший із числа 31-го загиблого захисника, яких Хорольський край втратив у запеклій російсько-українській війні.
Хорол – одне з найдавніших міст Полтавщини, яке знаходиться у самому її серці. З цим мальовничим містечком у багатьох хорольців склалися найміцніші зв’язки або ж найдорожчі спогади. 19 вересня цього року наш славетний прадавній Хорол став старшим ще на один рік. Хорольці та гості міста відзначили цього дня 937-му річницю його заснування та 77-му річницю визволення Хорольщини від нацистських окупантів. Це особливий день, бо іменини рідного міста – це свято радості та єднання.
