Україна і Росія мають протилежні історичні коріння щодо утворення держави. Якщо цього не помічати, то будь-яке копіювання російського державотворення стає смертельною загрозою для демократичної України. Росія має своє начало та продовження від часів Золотої Орди. Влада хана/царя вважалася сакральною та спадковою, її легітимність ґрунтувалась на насильстві та крові.
Замість життєдайних дощів українська земля омивається гіркими сльозами втрат, потоками крові Захисників і мирних людей, які стали жертвами російського терору. Від болю втрат німіє простір, завмирає все навкруги і сенс буття фарбується у темні барви. Горе стукає в оселі земляків та заставляє стискатися наші серця. Нова страшна звістка прийшла у нашу Хорольську громаду.
Хорольська громада 21 червня знову попрощалася із Героями, які загинули у пеклі страшної за масштабами і наслідками російсько-української війни. Нестерпний потрійний біль для рідних і всієї громади. У чорному літописі борців за незалежність України золотими літерами викарбувано імена ще трьох загиблих Героїв із Хорольського краю: Улянка Сергія Васильовича, Пономаренка Романа Юрійовича та Тихоненка Андрія Валерійовича.
Афганістан навічно залишиться гірким спомином багаторічної війни, яка тривала 3340 днів – із 25 грудня 1979 по 15 лютого 1989 року. Слово «Афган» для багатьох стало пронизаним гірким виснажливим болем від незагоєних фізичних і душевних ран. Із року в рік 15 лютого хорольська громада разом зі всією українською спільнотою відзначає День виведення радянських військ з Афганістану. У 2020 році виповнився 31 рік відтоді, коли нарешті Радянським Союзом було поставлено крапку в політиці наведення світового порядку.
