Війна безжально випробовує людські долі, залишаючи по собі не лише зруйновані міста, а й нестерпну тишу чекання. Серед найболючіших її сторінок – історії Воїнів, які довгий час перебували у статусі безвісти зниклих. Для їхніх родин це були місяці й роки між надією та відчаєм, між вірою в диво і страхом почути гірку правду. І лише після проведення ДНК-експертиз настає визначеність – важка, трагічна, невблаганна, але така необхідна.
Час не лікує біль утрат – він лише вчить жити з раною, що назавжди оселилася в серці. Ще одну родину сколихнула трагічна звістка, ще одна сім’я залишилася з невимовним болем.
Герої! Воїни! Титани! Вони своєю мужністю зупиняють лютого окупанта і захищають кожного з нас! 03 грудня жителі Хорольської громади знову зібралися на площі Тараса Шевченка, щоб провести в останній путь загиблого захисника Олександра Анатолійовича Микитенка.
Опадає осіння тиша, і крізь неї лине скорботний подих чергової тяжкої втрати. У небо здіймаються янголи, несучи на своїх світлих крилах душу Захисника. Хорольщина з болем у серці провела останньою земною дорогою у засвіти нашого земляка з Вишняківського старостату, відданого Воїна, мужнього сина України – Руслана Анатолійовича Юшка.
Опадає осіння тиша, і крізь неї лине скорботний подих чергової тяжкої втрати. У небо здіймаються янголи, несучи на своїх світлих крилах душу Захисника. Хорольщина з болем у серці отримала трагічну звістку: загинув наш земляк з Вишняківського старостату, відданий Воїн, мужній син України – Руслан Анатолійович Юшко.
Сьогодні, 6 листопада, Хорольська громада мала велику честь вдруге зустрічати делегацію з Великобурлуцької громади, очолювану начальником селищної військової адміністрації Віктором Терещенком, його заступницею Тамарою Пащенко та начальницею служби у справах дітей Світланою Лухтирською. Це громада, яка мужньо тримається попри постійні обстріли та небезпеку, що несе близькість до лінії фронту.
Осінь знову прийшла на українську землю – четверта осінь повномасштабної війни… Її тишу, в задумі, з шелестом пожовклого листям і холодним подихом вітру, постійно розривають звуки сирен. Ще більше чується стогін скорботи, у прохолоді ранків – подих втрат, що бентежать серце і нагадують: війна триває. Війна не знає пір року – вона палить і серця, і долі, забираючи найкращих синів України. І з кожним осіннім листком земля приймає нову гірку звістку про тих, хто не повернувся з фронту…
Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що з 1 жовтня 2025 року зменшилася кількість умов, коли ФОП та інші самозайняті особи, за яких ЄСВ повністю сплатив роботодавець, матимуть право не сплачувати ЄСВ за себе – тепер не потрібно буде мати основне місце роботи.
Міжнародний День музики – свято, яке знаходить відгук у серці кожної людини. Музика є невід'ємною складовою нашого життя, від народження і материнської колискової до останнього подиху. Без неї неможливо прожити: вона повсякчас звучить у наших думках. З музикою ми радіємо і з музикою сумуємо.
Для Хорольської громади й усієї Полтавщини ця дата назавжди залишиться жалобною. Рік тому, 3 вересня 2024 року, ворог завдав страшного удару по обласному центру. Росія застосувала балістичні ракети, які влучили у будівлю Полтавського інституту зв’язку та лікарню.
