Війна не залишає права на помилку. Вона щодня вписує у новітню історію України імена тих, хто став незламним щитом між світлом і темрявою, між добром і злом, між свободою і поневоленням. Найболючіше усвідомлювати, що у цьому кривавому горнилі російсько-української війни ми втрачаємо найкращих – наших мужніх синів, гордість нації, цвіт українського народу, тих, кому судилося творити майбутнє незалежної держави. Хорольська громада знову схиляє голови у скорботі, бо до Небесного Воїнства долучився ще один наш земляк, уродженець міста Хорола – мужній Захисник України Володимир Анатолійович Гирич.
Світлі дні Великоднього передзвоння, що мали б нести надію, мир і духовне оновлення, знову оповиті невимовним болем страшної війни. Напередодні Вербної неділі Хорольську громаду пронизала чергова чорна звістка, від якої стискається серце й холоне душа. У середу, 1 квітня 2026 року, на бойовій позиції у Краматорському р-ні Донецької обл., до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі, героїчно загинув солдат-піхотинець, стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону 143-ї окремої механізованої бригади ЗСУ – Ярослав Олександрович Терентєв.
Хорольська громада з глибоким сумом і невимовним болем у серці отримала трагічну звістку про смерть ще одного Героя. У перший день весни, 1 березня 2026 року, під час проходження військової служби на Харківщині зупинилося серце Захисника України Ніколенка Олександра Олександровича. Ще один вірний син української землі поповнив небесне військо Героїв, які віддали свої сили, здоров’я і життя за свободу та незалежність рідної держави. Йому назавжди залишиться 55…
Війна не зупиняється і її неможливо поставити на паузу. У горнилі жахливої, кровопролитної російсько-української війни щодня обриваються життя військових та цивільних – і це найбільша трагедія людської цивілізації. Зима січе морозами й знову приносить чорні звістки з фронту, що холодом проходять крізь серця небайдужих. Ще одна біда прийшла у Хорольську громаду, яка провела у засвіти земляка з Вишняківського старостату – Керницького Валентина Вікторовича.
Війна – страшна, бо залишає після себе не лише зруйновані і спалені села та міста. Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань, завжди бере у людства найбільшу ціну. Ми вже навчилися миритися з усіма її наслідками, але навчитися жити «БЕЗ» – практично неможливо. І знову Хорольська громада в смутку та скорботі…
У Хорольській громаді системне покращення благоустрою міста та 92-х сільських населених пунктів залишається одним із ключових пріоритетів місцевої влади. Черговим прикладом ефективної взаємодії громади й муніципальних служб стала робота у дворі багатоквартирного житлового будинку по вулиці Небесної Сотні, 41 в місті Хоролі.
Військовослужбовці мають особливі гарантії при обчисленні страхового стажу та виходу на пенсію. Детальніше розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.
Обчислення стажу на пільгових умовах
При призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям до стажу роботи на пільгових умовах зараховується:
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повернувся додому «на щиті».
95 років від дня заснування – саме таку знакову дату урочисто відзначили в актовому залі закладу 3 жовтня ВСП «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» та принагідно Дню працівників освіти. Це не просто пам’ятна дата, а яскраве підтвердження незгасної сили та стійкості освітнього закладу, який упродовж десятиліть виховує справжніх професіоналів та гідних громадян України.
