Доброволець – це слово, яке з початку віроломного повномасштабного вторгнення ворожої російської армії в Україну, набуло особливого значення з величним звучанням. Спроба росії вчинити геноцид Українського народу перетворила нас на найпотужнішу в світі націю добровольців. Наші серця б'ються в унісон, а думки всі про одне – аби якнайшвидше вільна і незалежна Україна перемогла, відновився мир на рідній землі.
Білими лебедями відлітають у простір незвіданих світів наші Захисники, земне життя яких безжально забирає російський агресор. За кожною смертю – ціла історія безповоротно втраченого людського життя, зламана доля, обірваний вік, невиліковні й до нестерпності болючі рани втрат для найрідніших і найближчих людей. Це втрати, які неможливо осягнути не лише рідним. Це біль всієї України, яка втрачає кращих синів і доньок України, цвіт нації.
До 90-х роковин Голодомору в Україні запустили соціальну акцію. Традиційно кожної четвертої суботи листопада вшановуємо жертв Голодомору 1932-1933 років. Цьогоріч ця дата припадає на 25 листопада. До Дня пам’яті жертв Голодомору Український інститут національної пам’яті ініціює акцію «Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну».
Ворог має ідеологічні спотворені погляди, які суперечать цінностям і переконанням цивілізованих людей. За мирне існування в цивілізованому суспільстві віддають життя наші Захисники, серед яких був земляк з міста Хорола – старший солдат, стрілець-радіотелефоніст Національної гвардії України (в/ч 3052) Руслан Васильович Фенько.
Час… У кожного із нас з ним свої рахунки, а в України – особливі. На шляху боротьби за незалежність український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. Ще зовсім недавно українці жили під мирним небом, радісно зустрічали світанки, ростили дітей і не чекали непроханих гостей, які нахабно увірвалися з війною. В один день, наше життя змінилося. Майже кожну українську родину обпалило полумʼя військових дій, які розпочалися на території нашої держави.
Ціна свободи українського народу надто висока й нестерпно болюча. За кожен наш новий світанок ми довіку зобов’язані нашим Захисникам і Захисницям, які кладуть на вівтар жертовності кровопролитної російсько-української війни найдорожче – власні життя... Хорольська громада знову в скорботі. У суботу, 24 червня 2023 року, земляцтво провело останньою земною дорогою у засвіти військовослужбовця – жителя села Вишняки Сергія Миколайовича Козіна.
Війна продовжує нести з собою смерть і горе, невблаганно забирає життя наших земляків. Хорольський край знову сколихнула трагічна звістка про загибель військовослужбовця – жителя села Вишняки Сергія Миколайовича Козіна. Із фронту батьки отримали страшне сповіщення про смерть рідного сина, якого вони виховали справжнім чоловіком, патріотом, щирою, доброзичливою і порядною людиною, відважним і сміливим Захисником України та її великого народу.
У жахливих кривавих сутичках із ворожою російською ордою загинув уродженець міста Хорола Сергій Вікторович Заєць. Наш земляк-військовослужбовець народився 17 липня 1978 року в місті Хоролі. Начався у Хорольській гімназії, працював різноробочим на місцевих підприємствах. У 2004 році переїхав на постійне місце проживання у село Лука Лохвицької громади.
Трагічні звістки з фронту не дають налюбуватися буйним розквітом весни, насолодитися сонячним чистим небом. Усі яскраві барви затьмарюють горе, сум, відчай і біль гірких втрат. Ці почуття постійно супроводжують українців і вся краса навколишнього світу нині має занадто страшну ціну… У розквіті весни згасають молоді життя у пеклі кровопролитної російсько-української війни.
Щиро вітаю Вас з професійним святом – Днем Збройних Сил України! Найцінніше в нашому житті – мир, спокій і стабільність, тому немає вищої честі, ніж бути захисником рідної країни. 06 грудня в Україні відзначають День Збройних Сил України. Це свято об’єднує військовослужбовців, та усіх тих, хто сьогодні боронить кордони і захищає український народ від рашистського нашестя.
