У тиші, що звучала гучніше за будь-які слова, в адміністративному приміщенні Хорольської міської ради відбулася подія, яку неможливо виміряти ані часом, ані звичними людськими відчуттями. Подія, де невимовний материнський біль і безмежна гордість за подвиг сина стояли поруч. Подія, що ще раз нагадала всім присутнім: свобода України має надзвичайно високу ціну – життя її найкращих синів.
Війна щодня залишає глибокі, невиліковні рани в самому серці українського народу. Вона забирає найкращих, цвіт нашої нації, тих, хто став щитом на захисті рідної землі. Та найважче, найстрашніше випробування для люблячих сердець – це бездонне темне провалля невідомості. Це той пекучий вогонь, який роками тримає рідних між крихкою надією та глухим відчаєм, коли кожен телефонний дзвінок змушує стискатися душу.
Війна щодня залишає глибокі рани в серці українського народу. Найважче випробування – це невідомість, яка роками тримає рідних між надією та відчаєм. На жаль, ще одна історія очікування завершилася страшною звісткою. Хорольська громада з болем повідомляє про загибель мужнього Захисника України, уродженця села Садове Вишневого старостинського округу – Валентина Миколайовича Пильченка (14.07.1986 р.н.), який віддав своє життя за свободу та незалежність рідної держави.
Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, має право на спеціальний статус. Як його оформити – роз’яснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги. Право на отримання статутсу має дитина, яка до досягнення нею повноліття та внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:
Війна не зупиняється і її неможливо поставити на паузу. У горнилі жахливої, кровопролитної російсько-української війни щодня обриваються життя військових та цивільних – і це найбільша трагедія людської цивілізації. Зима січе морозами й знову приносить чорні звістки з фронту, що холодом проходять крізь серця небайдужих. Ще одна біда прийшла у Хорольську громаду, яка провела у засвіти земляка з Вишняківського старостату – Керницького Валентина Вікторовича.
Війна не зупиняється і її неможливо поставити на паузу. У горнилі жахливої, кровопролитної російсько-української війни щодня обриваються життя військових та цивільних – і це найбільша трагедія людської цивілізації. Зима січе морозами й знову приносить чорні звістки з фронту, що холодом проходять крізь серця небайдужих.
Війна наносить все глибші рани. Війна не жаліє нікого, забираючи навічно кращих синів і доньок України. Наш земляк з Хорольщини – Олександр Миколайович П’янін, який вважався зниклим безвісти з 29 липня 2022 у Чернігівській області, повернувся додому на вічний спочинок після пройденого пекла кровопролитної російсько-української війни. На жаль сподівання на те, що Воїн повернеться живим, давно згасли.
Якщо ви чуєте у сусідів крики, звуки боротьби, дитячий плач – це може свідчити, що там відбувається домашнє насильство. Не ігноруйте такі ситуації – ваша допомога може врятувати життя постраждалій(ому). Спробуйте подзвонити у двері з будь-яким приводом (щось спитати чи попросити), щоб пересвідчитися, чи все гаразд, і оцінити обставини.
20 серпня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 3894—ІХ «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (далі — Закон). «ЗА» у другому читанні проголосувало 265 народних обранців. Зважаючи на те, що Російська православна церква (далі — РПЦ) є ідеологічним продовженням режиму держави-агресора та співучасницею воєнних злочинів і злочинів проти людяності, що вчиняються від імені Російської Федерації, її діяльність на території України забороняється.
Якщо трудова книжка втрачена або в ній відсутні записи про трудову діяльність, підтвердити, що людина справді працювала можна іншими способами. Як це зробити – розповідають юристи системи безоплатної правничої допомоги. Якщо є письмові докази трудової діяльності, підтвердити стаж можуть допомогти такі документи:
