20 лютого у базовому будинку культури відбувся благодійний тематичний захід, присвячений Дню Героїв Небесної Сотні. Цього дня ми згадуємо тих, хто віддав своє життя за честь, гідність і свободу кожного з нас. Взимку 2014 року на Майдані пліч-о-пліч стояли українці, вірмени, білоруси – їх об’єднала одна мрія та одна надія.
ШАНОВНІ МЕШКАНЦІ ХОРОЛЬСЬКОЇ ГРОМАДИ, СЛАВНІ ЗАХИСНИКИ І ЗАХИСНИЦІ УКРАЇНИ!
1 жовтня - важлива дата в історії України, яка поєднує в собі свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, а віднедавна - День захисників та захисниць України. Для нашої країни це сьогодні одне з найголовніших свят.
12 вересня в Україні святкують День фахівця радіоелектронної боротьби ЗСУ. Ця дата визначена відповідним наказом головнокомандувача ЗСУ № 253 від 1 вересня 2021 року. Кінець і грань цієї кровопролитної російсько-української війни, яка триває понад 10 років, невидимі. Вирішальним фактором перемоги на полі бою є наявність сучасних технологічних засобів.
Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка: раптово обірвалося життя видатного діяча культури і мистецтва Хорольщини Олександра Ганзенка
Олександр Васильович Ганзенко – людина шанована і знатна не лише в Хорольській громаді, а й далеко за її межами. Смерть зненацька прийняла його в свої холодні обійми в 49-річному віці. 20 серпня 2024 року золоте серце великого митця навічно зупинилося. Від гіркоти тяжкої втрати зупинилася у німому мовчанні мить і затихли в просторі всі звуки. У звучанні мелодій минуло все його життя, яке він присвятив музичному мистецтву і розвитку музичної освіти у сільській місцевості.
На передовій все залежить від волі, рішучості, бойової злагодженості та витривалості. Втім, немає жодних гарантій і жодних шансів вижить, коли ворог нещадно нищить наших захисників шквальним вогнем. 25 липня 2024 року на одному з найзапекліших напрямків фронту, поблизу н.п. Торецьк Бахмутського р-ну Донецької області, наш земляк із с.Радьки Староаврамівського старостату, старший сержант, командир міномету 32 ОМБр ЗСУ – Сергій Валерійович Зибарєв отримав тяжкі поранення при виконанні бойового завдання із захисту Батьківщини.
Найкращі. Наймогутніші. Найміцніші. Саме такі чоловіки – гідні сини України стають у стрій військових формувань Збройних Сил України та Сил Оборони, аби боронити рідну землю і український народ від ворожих посягань. На жаль, війна продовжує забирати найкращих, хто без роздумів і вагань став на захист Батьківщини. Пекельним болем пронизала серця мешканців Хорольської громади трагічна звістка з фронту.
Найкращі. Наймогутніші. Найміцніші. Саме такі чоловіки – гідні сини України стають у стрій військових формувань Збройних Сил України та Сил Оборони, аби боронити рідну землю і український народ від ворожих посягань. Війна продовжує забирати найкращих, хто без роздумів і вагань став на захист Батьківщини. Пекельним болем пронизала серця мешканців Хорольської громади трагічна звістка з фронту.
Олександр Євгенович Гусаренко як палаюча зірка на темному непроглядному небі людського болю осяював усе своїм життям до останнього моменту і подиху. До останнього рідні й близькі надіялися, що безвісти зниклий Захисник знайдеться і повернеться живим. На жаль, дива не трапилося і через п’ять місяців невідомості, марних надій і сподівань, впізнане за результатами ДНК-експертизи тіло полеглого Воїна захоронили у рідному селі Клепачі.
Через біль непоправних втрат людські душі перетворюються на випалені пустку. І день, і ніч війна не затихає і множить горе на нашій рідній українській землі. Війна назавжди таврує у нашій пам’яті, свідомості й підсвідомості знання про скороминущість існування, швидкоплинність життя і крихкість кришталевого миру. Кожна нова трагічна звістка запалює пекельний вогонь страждань і туги у зранених душах рідних, згорьованих осиротілих дітях. З кожним сповіщенням про смерть із фронту згасають очі й огортає темінь серця земляків Хорольського краю.
