Четверта осінь повномасштабної війни рясніє не дощами, а сльозами гірких втрат. Болем краються серця, адже у вир небуття білими журавлями відлітають кращі сини і доньки України – наші славні Герої-захисники. Хорольська громада з глибоким сумом отримала звістку про загибель свого земляка – Єреська Олександра Олеговича, 1982 року народження. Він віддав найдорожче – своє життя за свободу і незалежність рідної держави, за мирне небо над Україною та за кожного з нас.
Четверта осінь приходить на Хорольщину і омивається не дощами, а сльозами гірких втрат. Довгою й тернистою дорогою повертаються додому «на щиті» найкращі сини України. Вони віддають найдорожче – власне життя у жорстокому протистоянні з підступною рашистською ордою. Хорольська земля знову схиляє голову в скорботі. Її син, вірний Воїн і Захисник – Станіслав Федосійович Новоселецький загинув 9 вересня 2025 року, захищаючи рідну країну від ворога на Харківщині.
День пам’яті загиблих Захисників приніс для Хорольської міської територіальної громади трагічну звістку. Ще один Герой з міста Хорола – Олександр Володимирович Кіяненко загинув від скиду ворожого FPV-дрону в Краматорському районі на Донеччині. Старший сержант, розвідник відділення управління командира 3-ої мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 60-ої окремої механізованої Інгулецької бригади під час виконання бойового завдання при відсічі атаки противника отримав поранення, які, на жаль, виявилися несумісними з життям.
24 серпня 2025 року в селі Трубайці Вишняківського старостинського округу Хорольської міської територіальної громади відбувся яскравий і багатий на емоції соціокультурний захід – Етнофестиваль «Прощання з літом», приурочений до Дня Прапора України та 34-ї річниці Незалежності.
Шановні мешканці Хорольщини, дорогі співвітчизники!
У святковий для громади Хорольщини та всіх українців День Державного Прапора України по-особливому барвисто майорять у небесній блакиті синьо-жовті полотна. 23 серпня, у переддень Дня незалежності, ми відзначаємо знакову загальнодержавну дату, яка присвячена основному символу України. Наш прапор – наша національна гордість, наш священний оберіг і наш сила.
У переддень Дня Державного Прапора України, 22 серпня 2025 року, хорольське земляцтво з представниками місцевої влади зібралися разом перед приміщенням міської ради, аби віддати шану одному з найвеличніших символів нашої державності – Державному Прапору. День Прапора – це свято єдності, бо де б ми не були – вдома чи за тисячі кілометрів від рідної домівки – серце українця завжди б’ється у такт із нашим синьо-жовтим стягом. Він єднає покоління, гуртує навколо ідеї вільної, сильної, європейської України.
У Хорольському базовому будинку культури відбулися урочистості з нагоди головних державних свят – Дня Державного Прапора та 34-ої річниці Незалежності України. Захід об’єднав Хорольську громаду навколо найціннішого – свободи, єдності та пам’яті про тих, хто виборює право українців жити у вільній країні.
Все частіше у натовпі зустрічаються згорьовані від втрат обличчя, все більше чорних хусток і спустошених від сліз очей. Сучасна війна вже давно вийшла за межі окопів і стрілецької зброї. Вона стала високотехнологічною, багатовимірною і неймовірно руйнівною – не лише фізично, а й психологічно, економічно. У новітній війні гинуть не лише тіла – змінюються люди, суспільства, нації. Війна призводить не лише до масових вбивств, а й до морального вигорання.
Все стало марне в той найстрашніший день для всіх українців, коли війна вже не просто звучала десь за обрієм, а увірвалась у життя майже кожного українця. Найстрашнішими наслідками війни і відгуками її глибинної трагедії стали людські втрати. Хорольська громада втратила ще одного Героя, Захисника України, вірного сина рідної землі – Володимира Івановича Духна.
