У середу, 18 березня, принагідно до Всесвітнього дня переробки вторинної сировини, у Хорольській міській територіальній громаді вперше відбувся інформаційно-просвітницький форум у форматі круглого столу, присвячений актуальній темі поводження з твердими побутовими відходами.
У вівторок, 10 березня 2026 року, в адміністративному приміщенні Хорольської міської ради відбулася робоча зустріч у межах регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу». Нові інструменти підтримки енергостійкості та розвитку підприємництва представили: Лариса Гречана – заступниця начальника Полтавської ОВА, Андрій Сорочинський – заступник директора Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій ПОВА, Віктор Скриль – заступник директора Департаменту агропромислового розвитку ПОВА, Світлана Туль – т.в.о. директора Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції», Інна Тютюнник – представниця Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості, консультантка офісу «Зроблено в Україні».
Хорольська земля знову в скорботі… У четвер, 26 лютого вона прийняла у своє царство вічного спокою Воїна честі, мужності й незламного духу – Володимира Миколайовича Дудника. Життєвий шлях солдата, стрільця-помічника гранатометника 3-ої окремої штурмової бригади Збройних Сил України обірвалося 21 лютого 2026 року. По фатальному збігу обставин і невблаганної долі трагедія, яка забрала молоде життя Воїна з досвідом бойового медика, сталася на його рідній Луганщині – землі, де промайнули роки його дитинства та юності.
Хорольська земля знову в скорботі… Вона приймає у своє царство вічного спокою не лише своїх синів і доньок, а й тих Героїв, які, рятуючись від війни, знаходили тут тимчасовий прихисток, але назавжди стали частиною нашої громади. Родина внутрішньо переміщених осіб з Луганщини, яка мешкає у Староаврамівському старостаті, отримала трагічну звістку про загибель Володимира Миколайовича Дудника – Воїна честі, мужності й незламного духу.
Війна принесла забагато лиха у родини Хорольців і мільйонів українців. Вона вривається майже в кожну родину, приходить у кожну громаду, залишаючи порожнечу і нестерпний біль. Сипле білим снігом на скроні матерів, які втратою синів і доньок приречені на довічну чорну скорботу. Осиротілими стають діти й уся українська земля, окроплена людською кровʼю.
У вівторок, 3 лютого 2026 року, Хорольську громаду сколихнула гірка й болюча звістка – передчасно обірвалося життя нашого товариша, доброго друга й щирої людини Абуассби Бахааеддіна С.М. У четвер, 5 лютого 2026 року, хорольці попрощалися з «Бахою» біля адміністративної будівлі Територіального центру соціального обслуговування Хорольської міської ради.
У Хорольській громаді вже стало доброю традицією відзначати обдарованих дітей грошовими винагородами, задля підтримки їхніх талантів та віри в себе. Цьогоріч ця традиція отримала нове дихання – вперше було організовано творчий різдвяний конкурс, який об’єднав 60 учасників, як індивідуальних, так і колективних робіт.
Любити життя таким, яким воно є, і цінувати кожну його мить дано не кожному. У непростих умовах сьогодення, коли військові та цивільні втрачають здоров’я, зазнають поранень і каліцтв, цінність життя набуває особливого значення. Ми всі переосмислили життєві цінності та навчилися по-справжньому визначати пріоритети під загрозою постійної небезпеки.
Герої! Воїни! Титани! Вони своєю мужністю зупиняють лютого окупанта і захищають кожного з нас! 03 грудня жителі Хорольської громади знову зібралися на площі Тараса Шевченка, щоб провести в останній путь загиблого захисника Олександра Анатолійовича Микитенка.
У Хорольську громаду знову, мов чорні круки, злітаються скорботні звістки. Вони крають серце болем і розривають душу кожного, хто вірить у відновлення справедливого для України миру та молиться за своїх Захисників. І знову невблаганна війна забирає найдорожче – життя Героя Пономаренка Валентина Анатолійовича, який понад усе любив Україну, її землю, її людей.
