У середу, 27 травня, Україна відзначає День Сил спеціальних операцій ЗСУ. Цю дату було встановлено указом Президента України у 2025 році на честь звільнення нового термінала Донецького аеропорту 2014 року. Про проведені операції ССО не говорять у вечірніх новинах, але їхні результати змушують здригатися ворога і надихають усю країну. Вони з’являються нізвідки, діють блискавично і повертаються, виконавши неможливе.

Білим цвітом, що тихо облітає з дерев, і першим теплом весняного сонця Хорольщина зустрічає свого полеглого Захисника – Владислава Олеговича Олійніченка. Йому назавжди лише двадцять… Вік, у якому тільки починають будувати мрії, тільки починається пізнання світу й доросле життя. Він же віддав своє життя за свободу рідної землі, за Україну, за кожного з нас.

Щорічно, 26 квітня, ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, чиє життя обірвалося через невидимий, але смертоносний вогонь реактора і вшановуємо мужність тих, хто попри все став на шляху глобальної катастрофи. Минає 40 років із того страшного дня, коли чорнобильська ніч назавжди змінила долі мільйонів українців. 40 років – це ціле покоління, але біль тієї трагедії не притуплюється часом, а лише набуває іншого, глибшого виміру.

У четвер, 9 квітня у Хорольському навчально-виховному комплексі відбулася подія, сповнена глибокого болю та безмежної вдячності – відкриття меморіальної дошки на честь загиблого Захисника України Ігоря Олександровича Бондаренка, солдата, стрільця -снайпера 3-ї окремої штурмової бригади Збройних Сил України (1981 р.н.).

Є дати, які не можна просто «відзначити». Їх можна лише переживати знову – з болем у серці й сльозами в очах. 20 лютого – саме така комеморативна дата. Це день, коли історія України заговорила мовою жертовності, гідності та незламної волі. Понад десять років тому, у вогні й диму Революції Гідності на Майдані Незалежності, світ побачив народження нової української нації.

Війна безжально увірвалася в життя українців, розділивши його 24 лютого 2022 року на «до» і «після». Вона принесла біль утрат, гіркоту розлук і чорні звістки, що крають серця родин та громад. Та водночас ця жорстока доба явила світові справжню силу українського духу – незламність, жертовність і любов до рідної землі, за яку наші Воїни стали стіною. У боротьбі за свободу і незалежність України віддав власне життя наш земляк – Сергій Олексійович Олексенко.

Сьогодні слово «дякую» звучить особливо глибоко й відповідально. Бо для Хорольської громади це не просто ввічливість чи правило етикету – це вияв нашої гідності, нашої совісті й нашої спільної сили. Ми дякуємо Захисникам і Захисницям України – тим, хто тримає небо, землю й рубежі свободи. 

У четвер, 20 листопада, міський голова Сергій Волошин спільно з капітаном першого відділу Лубенського РТЦК та СП Наталією Шегерою урочисто вручили відзнаку «За сумлінну службу», присвоєну Указом Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 квітня 2025 року №283, військовослужбовцю – солдату Батюку Андрію Васильовичу, механіку-водію 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованого батальйону.

У середу, 1 жовтня 2025 року, Хорольська громада схилила голови у скорботі та вдячності перед тими, хто став щитом для України і заплатив за це найвищу ціну – власним життям. У День Захисників і Захисниць України у місті Хоролі й старостатах вшанували пам’ять полеглих Героїв Хорольщини та всієї України.

1 жовтня – важлива дата в історії новітньої України, яка поєднує в собі свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, а віднедавна – День Захисників та Захисниць України. Для нашої країни на сьогодні – це одне з найголовніших свят, адже на плечах наших славних оборонців тримається вся держава.