У Хорольському базовому будинку культури відбулися урочистості з нагоди головних державних свят – Дня Державного Прапора та 34-ої річниці Незалежності України. Захід об’єднав Хорольську громаду навколо найціннішого – свободи, єдності та пам’яті про тих, хто виборює право українців жити у вільній країні.
Хорольська міська територіальна громада в скорботі за Катериною Олексіївною Манжос, яка залишила світлий слід у своєму земному житті, присвячену служінню людям. 12 серпня 2025 року на 85-му році життя відійшла у вічність Манжос Катерина Олексіївна – людина щирої душі, доброго серця та незгасаючого світла душі, яка присвятила своє життя служінню людям та рідній громаді.
У п’ятницю, 20 червня 2025 року, в самому серці села Новоаврамівка відбулася урочиста й водночас зворушлива подія – відкриття меморіальних дошок на честь мужніх земляків, які віддали своє життя за свободу і незалежність України. У знак глибокої вдячності, пошани та всенародної любові, на шести чорних гранітних дошках викарбувані портрети та імена славетних новітніх Героїв з Новоаврамівського старостату: Сергієнка Сергія Олексійовича, Левченка Миколи Анатолійовича, Барила Станіслава Миколайовича, Мар’ясова Михайла Леонідовича, Кратенка Романа Сергійовича та Васецького Олександра Івановича.
Все стало марне в той найстрашніший день для всіх українців, коли війна вже не просто звучала десь за обрієм, а увірвалась у життя майже кожного українця. Найстрашнішими наслідками війни і відгуками її глибинної трагедії стали людські втрати. Хорольська громада втратила ще одного Героя, Захисника України, вірного сина рідної землі – Володимира Івановича Духна.
Все стало марне в той найстрашніший день для всіх українців, коли війна вже не просто звучала десь за обрієм, а увірвалась у життя майже кожного українця. Найстрашнішими наслідками війни і відгуками її глибинної трагедії стали людські втрати. Хорольська громада втратила ще одного Героя, Захисника України, вірного сина рідної землі – Володимира Івановича Духна.
Це дата, яка болить і випікає вщент усе живе, що залишилося у серці кожного небайдужого українця. Це день, коли ми згадуємо найдорожче, що втратила Україна – дитячі життя. Цей день встановлено в Україні постановою Верховної Ради України від 1 червня 2021 року, як нагадування про найтрагічніші наслідки війни та втрату найдорожчого скарбу нації – маленьких громадян України.
1 червня 2025 року трагічно обірвалося життя Андрія Сергійовича Волошина – молодого політика, громадського діяча, депутата Лубенської районної ради VIII скликання. Андрій народився 30 січня 1992 року в місті Хоролі Полтавської області. Виховувався у закладі дошкільної освіти «Малятко». Загальну середню освіту здобував у Хорольській гімназії.
26 квітня 1986 року світ побачив трагедію, яка розділила історію на «до» і «після». Чорнобиль – це не лише про техногенну екологічно-гуманітарну катастрофу планетарного масштабу. Це про героїзм тих, хто ціною власного життя рятував інших. Принагідно до 39 роковин аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, за ініціативи міського голови Сергія Волошина та за підтримки депутатського корпусу міської ради виділено кошти з бюджету Хорольської міської територіальної громади для ліквідаторів Хорольщини, включаючи переселенців.
Біль від втрат Героїв – це біль, який пронизує не лише родини, де вже ніколи не дочекаються з війни сина, чоловіка, брата, а й усе суспільство. Кожен наш Захисник – це цілий всесвіт: з мріями, з любов’ю, з добром, яке він ніс у світ. Таким був наш земляк, Герой-захисник Володимир Олександрович Качаненко, якого вбила кровожерлива путінська армада.
Новорічні свята прийшли у нашу громаду не з радісною атмосферою і подарунками. Чорні рядки сповіщень про смерть приносять у родини хорольців невтішні звістки про непоправні втрати, а разом з тим – скорботу, біль і сльози. Днями дружина Захисника Талана Віталія Володимировича отримала сповіщення про смерть свого чоловіка, який добровольцем став на захист Батьківщини з перших днів повномасштабної російсько-української війни. Деякий час Герой служив у роті охорони 1-го відділу Лубенського РТЦК та СП.
