Війна безжально увірвалася в життя українців, розділивши його 24 лютого 2022 року на «до» і «після». Вона принесла біль утрат, гіркоту розлук і чорні звістки, що крають серця родин та громад. Та водночас ця жорстока доба явила світові справжню силу українського духу – незламність, жертовність і любов до рідної землі, за яку наші Воїни стали стіною. У боротьбі за свободу і незалежність України віддав власне життя наш земляк – Сергій Олексійович Олексенко.
Війна безжально увірвалася в життя українців, розділивши його 24 лютого 2022 року на «до» і «після». Вона принесла біль утрат, гіркоту розлук і чорні звістки, що крають серця родин та громад. Та водночас ця жорстока доба явила світові справжню силу українського духу – незламність, жертовність і любов до рідної землі, за яку наші Воїни стали стіною. У боротьбі за свободу і незалежність України віддав власне життя наш земляк – Сергій Олексійович Олексенко.
Війна безжально випробовує людські долі, залишаючи по собі не лише зруйновані міста, а й нестерпну тишу чекання. Серед найболючіших її сторінок – історії Воїнів, які довгий час перебували у статусі безвісти зниклих. Для їхніх родин це були місяці й роки між надією та відчаєм, між вірою в диво і страхом почути гірку правду. І лише після проведення ДНК-експертиз настає визначеність – важка, трагічна, невблаганна, але така необхідна.
Війна принесла забагато лиха у родини Хорольців і мільйонів українців. Вона вривається майже в кожну родину, приходить у кожну громаду, залишаючи порожнечу і нестерпний біль. Сипле білим снігом на скроні матерів, які втратою синів і доньок приречені на довічну чорну скорботу. Осиротілими стають діти й уся українська земля, окроплена людською кровʼю.
Війна не просто забирає життя – вона змінює хід часу й сенс людського буття. Війна – це зламані долі, зранені серця, порожні оселі й мертва тиша там, де мали б звучати голоси. Вона вривається майже в кожну родину, приходить у кожну громаду, залишаючи порожнечу і нестерпний біль. Сипле білим снігом на скроні матерів, які втратою синів і доньок приречені на довічну чорну скорботу. Осиротілими стають діти й уся українська земля, окроплена людською кровʼю.
Шановні ветерани та працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану! Від імені Хорольської міської територіальної громади, депутатського корпусу, структурних підрозділів та виконавчого комітету міської ради щиро вітаю вас із професійним святом – Днем працівників органів ДРАЦСу!
Є дати, що стають не просто календарною відміткою, а світлим знаком вдячності за прожите життя. Цьогоріч, 6 лютого, Хорольська громада з особливою шаною та теплом відзначає визначну подію – 80-річний ювілей Людмили Семенівни Ревеки, жінки високої духовної культури, педагогині, громадської діячки, поетеси, берегині освіти й історичної пам’яті не одного покоління.
У вівторок, 3 лютого 2026 року, Хорольську громаду сколихнула гірка й болюча звістка – передчасно обірвалося життя нашого товариша, доброго друга й щирої людини Абуассби Бахааеддіна С.М. У четвер, 5 лютого 2026 року, хорольці попрощалися з «Бахою» біля адміністративної будівлі Територіального центру соціального обслуговування Хорольської міської ради.
Січень стискає землю крижаними обіймами, а крізь серця лине тихий, скорботний подих чергової непоправної трагедії. Україна втратила ще одного свого вірного Сина, а рідна земля – Героя, ім’я якого навіки вписане золотими літерами в історію боротьби великого і незламного українського народу за свободу, гідне життя і мирне небо.
20 січня – День вшанування пам’яті «Кіборгів». День тих, хто став символом незламності, честі й жертовної любові до Батьківщини. Захисники Донецького аеропорту довели всьому світові: українських Воїнів неможливо зламати – ні бетоном, ні вогнем, ні смертю.
10 жовтня 2024 року о 10:30 год. відбудеться сімнадцяте позачергове засідання виконавчого комітету Хорольської міської ради за адресою: м.Хорол, вул.1 Травня, 4
17 жовтня 2023 року о 14-00 год. відбудеться вісімнадцяте чергове засідання виконавчого комітету Хорольської міської ради за адресою:
м.Хорол, вул.1 Травня, 4
