Дощова похмура осінь прийшла на українську землю – четверта осінь повномасштабної війни… Її тишу, в задумі, з шелестом пожовклого листя і холодним подихом вітру, постійно розривають звуки сирен. Ще більше чується стогін скорботи, у прохолоді ранків – подих втрат, що бентежать серце і нагадують: війна триває. Війна не знає пір року – вона палить і серця, і долі, забираючи найкращих синів України. І з кожним осіннім листком земля приймає нову гірку звістку про тих, хто не повернувся з фронту…

Осінь знову прийшла на українську землю – четверта осінь повномасштабної війни… Її тишу, в задумі, з шелестом пожовклого листям і холодним подихом вітру, постійно розривають звуки сирен. Ще більше чується стогін скорботи, у прохолоді ранків – подих втрат, що бентежать серце і нагадують: війна триває. Війна не знає пір року – вона палить і серця, і долі, забираючи найкращих синів України. І з кожним осіннім листком земля приймає нову гірку звістку про тих, хто не повернувся з фронту…

Жовтень – особлива пора року... Це чарівна барвиста осіння пора з тихим шелестом опалого золотавого листя під ногами, свинцевими купчасто-дощовими хмарами у небі, чистими після щедрих врожаїв ланами, вранішніми туманами і першими приморозками. Це особливі миттєвості нашого життя з теплими ковдрами, теплою атмосферою в домівках, ароматною кавою, духмяною домашньою випічкою, приємними зустрічами і задушевними бесідами довгими вечорами.   

Недаремно у перший день жовтня наймудріше старше покоління відзначає подвійне свято – День ветеранів України та Міжнародний день людей похилого віку. Цього дня у Хоролі повітря пронизане особливою атмосферою свята. У різних куточках міста ветерани різних установ, підприємств та організацій відзначають важливе і значиме для себе свято.