Днями Хорольська громада отримала чорну звістку з військової частини про полеглого у листопаді минулого року Героя – Миколу Олександровича Манжоса, який нарешті повертається «на щиті» додому. Ім’я мужнього і відважного Захисника – солдата, оператора відділення безпілотних літаючих апаратів окремого взводу розвідки 1-ої окремої танкової Сіверської (Гончарівської) бригади назавжди залишиться символом незламності духу та жертовності в боротьбі за свободу України.

Хорольська громада з важким болем і невимовною тугою повідомляє про полеглого у листопаді минулого року Героя – Миколу Олександровича Манжоса, який нарешті повертається «на щиті» додому. Ім’я мужнього і відважного Захисника – солдата, оператора відділення безпілотних літаючих апаратів окремого взводу розвідки 1-ої окремої танкової Сіверської (Гончарівської) бригади назавжди залишиться символом незламності духу та жертовності в боротьбі за свободу України.

Пекучий біль втрати на Курщині нашого земляка військовослужбовця ЗСУ, командира танка Олександра Олексійовича Качаненка стискає серце невимовним болем. У Хорольську громаду все частіше надходять моторошні звістки – сповіщення про загибель тих, хто мав би ще жити і жити. Загибель молодих людей у розквіті сил – це непоправна втрата не лише для нашої громади, але і для України.

Руйнівна жорстокість війни перетинає всі межі й безперестанно сіє смерть, людські страждання і розруху. Масштаби втрат для громади і всієї України вражають, ступінь болю гірких втрат сягає невидимої й немислимої глибини. У війні з російськими окупантами з 2014 року Хорольщина втратила вже 69 земляків. У Покровськобагачанський старостат на вічний спочинок повернувся «на щиті» з полю бою 11-й боєць – мешканець с.Тарасівка.

З невимовним болем, який переростає у розпач, Хорольщина проводжає у засвіти полеглих Героїв. Все частіше й частіше, мов чорний зловіщий крук, прилітають із фронту сповіщення про смерть Захисників. Не встигла площа Кобзаря висохнути від сліз після прощання з Олександром Бондарем, як знову шокувала трагічна звістка про загибель на полі бою його побратима і колеги по роботі з механічного заводу – Станіслава Андрійовича Устименка.

Ціна свободи українського народу надто висока й нестерпно болюча. За кожен наш новий світанок ми довіку зобов’язані нашим Захисникам і Захисницям, які кладуть на вівтар жертовності кровопролитної російсько-української війни найдорожче – власні життя... Хорольська громада знову в скорботі. У суботу, 24 червня 2023 року, земляцтво провело останньою земною дорогою у засвіти військовослужбовця – жителя села Вишняки Сергія Миколайовича Козіна.

Нарешті українці стають повноправними господарями своїх земельних ділянок. На цю історичну подію Україна чекала 20 років, залишаючись серед небагатьох країн, де діяв мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення.

Так, наразі залишилося лише 5 держав із такими обмеженнями: Венесуела, Куба, КНДР, Республіка Конго і Таджикистан.

Саме відкриття ринку стало кульмінаційним моментом земельної реформи.Але що ж вона дає українському народу – зокрема громадам, фермерам та простим селянам?

У день, коли східні слов’янські народи святкують одне з головних магічних древніх свят сонячного календаря – Івана Купала, довгожителька Манжос Ольга Василівна відзначає своє особисте свято – День народження. 6 липня 2020 року іменинниці виповнилося вже 97 років. Представники виконавчого апарату Хорольської міської ради не порушують добрих традицій і на виконання міської цільової соціальної програми «Турбота на 2020 рік» продовжують вітання довгожителів Хорола.

Усіх містян сколихнула страшна звістка про трагічну загибель хорольця, військовослужбовця Збройних Сил України Корни Андрія Миколайовича. Сержант героїчно загинув у 27-річному віці о 19:45 год. 12 жовтня 2018 року в зоні проведення операції Об’єднаних сил під селищем Зайцево Бахмутського району Донецької області, підірвавшись на вибуховому пристрої.