Дорогою честі та нескореної звитяги повернувся з фронтових рубежів у безсмертя Герой, який загартувався в запеклих боях і став не просто Воїном, а легендою. Молодший сержант, старший стрілець-оператор 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗСУ – Андрія Олександровича Папія став у стрій небесного Легіону і став взірцем Воїнської честі не лише для бойового братерства, а й для нащадків.
Щорічно зростає кількість пожеж, а також випадків травмування та загибелі людей на них. Переважна більшість цих надзвичайних подій припадає на житловий сектор і спричинена необережністю поводження громадян з вогнем, зокрема при палінні в нетверезому стані чи необережному використанні електрообігрівачів та опалювальних печей, їхню несправність, короткі замикання внаслідок перевантаження електромереж тощо.
Чому виникають такі пожежі? Тому, що населення використовує для обігріву помешкань неякісні електрообігрівальні прилади, частенько – саморобного виготовлення, що може призвести до трагедії. Ще одна велика помилка людей, причому всіх вікових категорій, – використання для обігріву приміщення печей для приготування їжі. Популярністю в цій справі користуються як електроплитки, так і газові плити. Наголошуємо: це суворо заборонено! У випадку з електроплитою може статися пожежа. Газова піч більш небезпечна: ймовірне отруєння газом та навіть вибух.
Міжнародний День музики – свято, яке знаходить відгук у серці кожної людини. Музика є невід'ємною складовою нашого життя, від народження і материнської колискової до останнього подиху. Без неї неможливо прожити: вона повсякчас звучить у наших думках. З музикою ми радіємо і з музикою сумуємо.
Теплий вечір 27 червня 2025 року залишив незабутні яскраві спогади, що залишаться назавжди. Ще один випускний вечір ознаменувався світлом юних сердець, що вирушають у незвідану дорогу дорослого самостійного життя. У Покровськобагачанському старостаті, в багатолюдному глядацькому залі сільського будинку культури, 12 випускників-ліцеїстів отримали свідоцтва про повну загальну середню освіту державного зразка. Кожне з них – не просто документ, а підтвердження старанності в навчанні, сили, витримки й прагнення до знань в умовах непростого сьогодення, постійних стресів, загроз і небезпек.
Зважаючи на роль державної служби, вклад держслужбовців різних галузей державного управління у процес становлення України неможливо переоцінити. Саме на Вас покладено відповідальне завдання вірно і віддано служити народові України, сприяти розвитку держави, як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової. Ваша важлива соціально-гуманітарна місія покликана на вірне служіння державі на принципах законності, фаховості, прозорості та добропорядності.
У п’ятницю, 23 травня 2025 року, у День, коли Україна вшановує Героїв та морських піхотинців, відбулися урочистості з нагоди відкриття меморіальної дошки Герою Хорольщини – Станіславу Леонідовичу Остапенку. Мітинг-реквієм вшанування пам’яті молодого Воїна, уродженця села Левченки Клепачівського старостату Хорольської громади, відбувся в Опорному закладі «Новооріхівський ліцей імені О.Г.Лелеченка» Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області.
Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна, яка вбиває, нищить і калічить. Вже одинадцять років наша країна втрачає кращих своїх синів і доньок, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні.
До повномасштабної війни на площі Великого Кобзаря в середмісті Хорола випускників міських шкіл урочисто проводжали у доросле життя. Тепер ця площа стала місцем скорботи, звідки проводжають Героїв останньою земною дорогою. «На щиті» повернувся додому полеглий Герой, батько шести дітей, який не дожив до випускних своїх дітей. Його і всі великі плани на життя безжально вбила країна-терорист, для якої не шкода нікого, навіть дітей.
Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко. Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
