Чергова чорна звістка пекучим болем обізвалася в серцях жителів Хорольської громади. Нещадний та жорстокий час війни забрав ще одне світле життя – передчасно зупинилося серце нашого земляка, мужнього захисника та вірного сина України – Сергія Миколайовича Бадьора.

Війна щодня залишає глибокі, невиліковні рани в самому серці українського народу. Вона забирає найкращих, цвіт нашої нації, тих, хто став щитом на захисті рідної землі. Та найважче, найстрашніше випробування для люблячих сердець – це бездонне темне провалля невідомості. Це той пекучий вогонь, який роками тримає рідних між крихкою надією та глухим відчаєм, коли кожен телефонний дзвінок змушує стискатися душу.

Любити життя таким, яким воно є, і цінувати кожну його мить дано не кожному. У непростих умовах сьогодення, коли військові та цивільні втрачають здоров’я, зазнають поранень і каліцтв, цінність життя набуває особливого значення. Ми всі переосмислили життєві цінності та навчилися по-справжньому визначати пріоритети під загрозою постійної небезпеки. 

Наблизилися холода і в багатьох людей, які потрапили в скрутні життєві обставини, є потреба в теплих речах. Нагадуємо, що у Хорольській міській територіальній громаді за сприяння Хорольської міської ради реалізується благодійний проєкт «Соціальна шафа»! Мета цього проєкту полягає в реальній допомозі речами (одягом, взуттям, іграшками, тощо):

- ті, хто мають зайві або непотрібні речі в належному гарному стані, можуть прийти й залишити їх для інших.

Любити життя таким, як воно є, і цінувати кожну його мить дано не кожному.  В умовах непростого сьогодення, коли військові й цивільне населення втрачають здоров’я, отримують каліцтва, цінність життя набуває особливого значення. Ми всі переосмислили життєві цінності й почали правильно визначати життєві пріорітети під загрозою постійної небезпеки. Для людей з інвалідністю виникла ще більша потреба в живому спілкуванні, увазі, повноцінному та активному житті в сучасному суспільстві.

Любити життя таким, як воно є, здатна не кожна людина. Його цінність усвідомлюється лише тоді, коли втрачаєш здоров’я або ж не можеш повноцінно і активно жити в умовах непростого, динамічного, а  часом і жорстокого сьогодення. Для людей з інвалідністю властиве відчуття тонких граней буття, адже їх система цінностей базується на пошуках радості в простих речах.