Травневі дні на тринадцятому році жорстокої, виснажливої російсько-української війни, осяяні погожим теплом весни, що мало б нести життя і відродження. Натомість вони приносять у Хорольську громаду гіркі, невимовно болючі звістки, від яких холоне кров і крається серце. Одна за одною фронтові вістки чорним крилом торкаються домівок, несучи тишу втрати, що важча за будь-які слова. За результатами ДНК-експертизи встановлено загибель нашого земляка – Пилипенка Романа Володимировича, 19 грудня 1981 року народження, уродженця села Кривці Ялосовецького старостату.
Ридає матінка-земля вже не слізьми, а кривавими потоками рік… Чорнокрила війна безжально вириває з життя найкращих синів України, цвіт нації, тих, кому ще б жити, мріяти, кохати й творити гідне майбутнє рідної держави. Нестерпний біль і невимовна скорбота знову огорнули Хорольську громаду, а Україна втратила ще одного свого вірного Захисника, уродженця села Попівка Новоаврамівського старостату, юного Героя – Богдана Володимировича Шукліна.
Білим цвітом, що тихо облітає з дерев, і першим теплом весняного сонця Хорольщина зустрічає свого полеглого Захисника – Владислава Олеговича Олійніченка. Йому назавжди лише двадцять… Вік, у якому тільки починають будувати мрії, тільки починається пізнання світу й доросле життя. Він же віддав своє життя за свободу рідної землі, за Україну, за кожного з нас.
У середу, 1 жовтня 2025 року, Хорольська громада схилила голови у скорботі та вдячності перед тими, хто став щитом для України і заплатив за це найвищу ціну – власним життям. У День Захисників і Захисниць України у місті Хоролі й старостатах вшанували пам’ять полеглих Героїв Хорольщини та всієї України.
Згідно з Розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації від 01.08.2025 №655, сьогодні, 01 серпня 2025 року, оголошено Днем жалоби на території Полтавської області. Хорольщина приєднується до загальнонаціонального висловлення суму та скорботи за загиблими в результаті ракетного удару рф по Києву.
Сьогодні, 18 червня, разом з усією країною Хорольська громада вшановує пам’ять невинно загиблих унаслідок жахливої ракетної атаки російської армії смерті на місто Київ в ніч з 16 на 17 червня. Цей день оголошено Днем жалоби – днем спільного болю, скорботи та єднання. Особливо боляче згадувати ворожий удар по лікарні "Охматдит" в Києві, де лікувалися тяжко хворі українські діти. Цинічні злочини російської федерації та геноцид українського народу не припиняються.
24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю.
Мрія кожного українця жити у вільній, незалежній, соборній державі, побудованій на фундаментальних принципах верховенства права та єдності народу зі своїм неповторним колоритом, історією та досягненнями. Нелегкий шлях довжиною в ціле століття був прокладений нашими славними дідами-прадідами до формування обрисів України в її сучасних кордонах із сучасним адміністративно-територіальним устроєм як єдиної і цілісної, унітарної держави.
Шановні хорольці, українці!
Прийміть вітання з нагоди відзначення Дня Державного Прапора України. Це не просто свято основного державного символу України, яке є символічним для багатьох поколінь українців, а данина поваги й шани до його багатовікової історії. Саме блакитно-жовтий стяг є символом довгого шляху державотворчого процесу, який омріяний і вистражданий народом в непростій боротьбі за самобутність, єдність, соборність в незалежній суверенній, демократичній, соціальній та правовій державі.
