Морські піхотинці – це воїни, які ніколи не відступають та щодня доводять, що українська армія – це сила, міць і непохитна воля. На жаль, навіть найсміливіших і найхоробріших Воїнів настигає несправедлива смерть, бо окупантів ніщо не зупиняє на шляху до виконання злочинних кремлівських наказів. Ворог свідомо прийшов вбивать, спопелять, руйнувать і знищувати все українське.
Морські піхотинці – це воїни, які ніколи не відступають та щодня доводять, що українська армія – це сила, міць і непохитна воля. На жаль, навіть найсміливіших і найхоробріших Воїнів настигає несправедлива смерть, бо окупантів ніщо не зупиняє на шляху до виконання злочинних кремлівських наказів. Ворог свідомо прийшов вбивать, спопелять, руйнувать і знищувати все українське.
Новорічні свята прийшли у нашу громаду не з радісною атмосферою і подарунками. Чорні рядки сповіщень про смерть приносять у родини хорольців невтішні звістки про непоправні втрати, а разом з тим – скорботу, біль і сльози. Днями дружина Захисника Талана Віталія Володимировича отримала сповіщення про смерть свого чоловіка, який добровольцем став на захист Батьківщини з перших днів повномасштабної російсько-української війни. Деякий час Герой служив у роті охорони 1-го відділу Лубенського РТЦК та СП.
Новорічні свята прийшли у нашу громаду не з радісною атмосферою і подарунками. Чорні рядки сповіщень про смерть приносять у родини хорольців невтішні звістки про непоправні втрати, а разом з тим – скорботу, біль і сльози. Днями дружина Захисника Талана Віталія Володимировича отримала сповіщення про смерть свого чоловіка, який добровольцем став на захист Батьківщини з перших днів повномасштабної російсько-української війни. Деякий час Герой служив у роті охорони 1-го відділу Лубенського РТЦК та СП.
Російський агресор приніс українському народові стаждання й нелюдські випробування, що досі не знав цивілізований світ і донині не усвідомив ціну непоправних неосяжних втрат. Стоголосим ехом людського болю, страхів, страждань, розпачу і мук доносяться із фрону трагічні звістки про втрату наших Героїв-захисників. Більше двох довгих років, з 30 травня 2022 року, невідомою була доля лікаря-травматолога з Хорольщини Сергія Івановича Тараненка.
Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка: раптово обірвалося життя видатного діяча культури і мистецтва Хорольщини Олександра Ганзенка
Олександр Васильович Ганзенко – людина шанована і знатна не лише в Хорольській громаді, а й далеко за її межами. Смерть зненацька прийняла його в свої холодні обійми в 49-річному віці. 20 серпня 2024 року золоте серце великого митця навічно зупинилося. Від гіркоти тяжкої втрати зупинилася у німому мовчанні мить і затихли в просторі всі звуки. У звучанні мелодій минуло все його життя, яке він присвятив музичному мистецтву і розвитку музичної освіти у сільській місцевості.
Руйнівна жорстокість війни перетинає всі межі й безперестанно сіє смерть, людські страждання і розруху. Масштаби втрат для громади і всієї України вражають, ступінь болю гірких втрат сягає невидимої й немислимої глибини. У війні з російськими окупантами з 2014 року Хорольщина втратила вже 69 земляків. У Покровськобагачанський старостат на вічний спочинок повернувся «на щиті» з полю бою 11-й боєць – мешканець с.Тарасівка.
Ще одне молоде життя забрала невблаганна кровопролитна російсько-українська війна. Ворог не думає зупинятися, не шкодуючи ні військових, ні цивільне мирне населення. І кількість жертв на лінії розмежування і на всій території України, куди дістали ракети оскаженілих рашистів, уже неможливо осягнути. Замість медозборів, кожен ранок серпня гірчить полином і ми все більше отримуємо трагічні звістки і новини, не встигаючи оговтуватись від масштабних наслідків сучасної війни.
Небесне військо поповнив ще один Герой – наш земляк, уродженець села Грушине Новоаврамівського старостату БАРИЛО СТАНІСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ. У сповіщенні про смерть дружину полеглого захисника повідомлено про те, що 18 січня 2023 року капітан, командир 1-ої стрілецької роти 116-ої окремої бригади територіальної оборони отримав осколкове мінно-вибухове поранення. Трагедія сталася на спостережному посту ротного опорного пункту в районі населеного пункту Соледар Донецької області. Лікарі Дніпропетровської обласної лікарні імені І.І.Мечникова боролися за його життя, але від отриманих поранень серце не витримало і 20 січня навіки зупинилося...
