Війна залишає по собі не лише руїни й могили – вона залишає невимовний біль невідомості, що роками розриває серця найрідніших. Де наші Воїни? Чи живі? Чи повернуться додому? Для родин безвісти зниклих кожен день – це болісне чекання між надією і відчаєм, молитвою та сльозами, вірою в диво й страхом перед найстрашнішою правдою. Це роки життя без прощання, без місця, де можна схилити голову, запалити свічку й прошепотіти крізь сльози: «Спочивай із миром, рідний…».
Жовтень – це місяць, коли українська земля згадує одну з найтрагічніших і водночас найважливіших сторінок своєї історії. Ми вшановуємо дві пам’ятні дати, які нагадують нам про ціну свободи, цінність кожного людського життя та страшну небезпеку тоталітарного зла. 82 роки тому українські міста й села були остаточно звільнені від нацистських окупантів. Друга світова війна пройшлася полум’ям крізь кожну українську родину, залишивши по собі мільйони зруйнованих доль, спалені містечка та запеклі бої за кожен метр рідної землі. Внесок українського народу в розгром нацизму – значний та безцінний.
Війна має страшну властивість залишати по собі не лише могили, руїни й спустошені долі. Вона залишає запитання, на які роками не знаходиться відповіді: де наші рідні, де наші Воїни, чи живі вони, чи повернуться колись додому… Для родини та близьких очікування безвісти зниклого – це особливий біль. Біль без останнього прощання, без можливості схилити голову над могилою, запалити свічку й сказати: «спочивай із миром, рідний». Натомість – роки надії, молитов, душевного неспокою і віри в те, що одного дня рідна людина знову повернеться додому.
Війна стала непростим випробуванням для тисяч українських родин. Поки військовослужбовці боронять незалежність і територіальну цілісність держави, їхні сім'ї потребують особливої уваги, підтримки та турботи. Саме тому на державному, обласному та місцевому рівнях діє комплекс соціальних програм і механізмів кризової допомоги, покликаних забезпечити належний соціальний захист родин мобілізованих громадян.
22 червня Хорольська міська територіальна громада разом з усією Україною схиляє голови у скорботі та глибокій шані до пам’яті мільйонів людей, чиї життя забрала найкривавіша війна в історії людства. Цього дня ми вшановуємо День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 85-ті роковини початку німецько-радянської війни 1941-1945 років.
Осипається цвіт розкішних духмяних півоній, схиляючись додолу, немов у скорботному поклоні перед полеглими Захисниками України. Один за одним відлітають вони у безсмертя білими журавлями, залишаючи по собі невгасимий біль втрати та світлу пам’ять у серцях вдячних поколінь. Хорольська громада знову опинилася перед болючою і невимовно тяжкою втратою – ще одне життя, віддане за Україну, обірвалося на полі бою, а душа нашого Захисника приєдналася до Небесного воїнства.
Хорольська громада разом з усією Україною вшанувала пам’ять учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – людей, які стали живим щитом між смертельною радіацією і людством. Цей пам’ятний День щорічно, 14 грудня, відзначається на загальнодержавному рівні – у річницю завершення будівництва саркофагу над зруйнованим унаслідок вибуху четвертим енергоблоком зловіщої електростанції.
Громади центральної та західної України допомагають громадам із прифронтових територій, які найбільше постраждали від російських окупантів. Президентський проєкт «Пліч-о-пліч» має на меті закласти міцний фундамент для єднання громад, запровадити та зміцнити нові зв’язки між громадами-партнерами та громадами-форпостами, щоб вистояти у нелегкі для всієї країни часи.
10 жовтня 2024 року о 10:30 год. відбудеться сімнадцяте позачергове засідання виконавчого комітету Хорольської міської ради за адресою: м.Хорол, вул.1 Травня, 4
Щорічно, 28 жовтня, ми низько вклоняємося і висловлюємо слова глибокої вдячності всім ветеранам, учасникам Другої світової війни, партизанам. Цього дня уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога та складаємо глибоку шану солдатським вдовам, дітям війни, які допомагали піднімати Україну з руїн, згадуємо всіх, чиє життя забрала війна.
Внаслідок ганебної війни проти України велика кількість наших громадян опинилася у важких життєвих ситуаціях та потребують соціальної та професійної адаптації. Одним із шляхів зміцнення довіри у громадян та досягнення соціальної єдності можуть стати соціальні програми, що спрямовані на підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. З цією метою наш заклад пропонує низку спеціальностей з урахуванням регіонального контенту, що особливо актуально для внутрішньо переміщених осіб.



border="0">
border="0">
border="0">