У ці травневі дні над нашою Хорольщиною панує особлива тиша, адже нині ми гостріше, ніж будь-коли, відчуваємо зв’язок поколінь. 8 травня, у День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, ми схиляємо голови перед подвигом тих, хто захистив світ у 1939-1945 роках. Для нашої громади ця дата – не просто сторінка в підручнику.

6 травня відзначається День піхоти України! Саме у цей день ми схиляємо голови та висловлюємо безмежну вдячність тим, хто є основою нашого війська. Піхота – це мужні воїни, які не обирають легких шляхів. Вони йдуть там, де не проходить техніка. Вони тримають небо на своїх плечах у тісних окопах та запеклих штурмах.

Щорічно, 28 квітня, на загальнодержавному рівні відзначається професійне свято людей, чия робота – це щоденний іспит на витривалість, професіоналізм та людяність. Для медиків «швидкої» не існує вихідних чи свят, дня чи ночі. Коли стається біда, саме їх екіпаж стає першою і найголовнішою надією на порятунок. У ваших руках – найцінніше: людські життя.

Ще одна болюча звістка чорним крилом торкнулася Хорольської громади. Ще одне серце, сповнене любові до рідної землі, перестало битися заради нашого мирного завтра. Білим соколом злетів у небесну даль, поповнивши лави Небесного війська, мужній захисник України, вірний син своєї Батьківщини – Олександр Іванович Кузнецов.

Хорольська громада знову в глибокій жалобі. Війна забирає найкращих – тих, хто мав «золоті руки», добре серце та невичерпну відданість рідній землі. Війна не просто безпощадно вбиває, вона руйнує і морально ламає навіть тих, хто здається сильним, міцним і незламним. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого земляка, вірного сина України – Євгенія Вікторовича Яненка.

У четвер, 26 березня, Хорольська громада разом з усією національною спільнотою з гордістю та глибокою шаною відзначає професійне свято незламних Воїнів – День Національної гвардії України. Ця структура стала одним із перших і найміцніших бар'єрів на шляху ворожої агресії.

У п’ятницю, 20 лютого 2026 року, Хорольщина схилила голови у скорботі й вдячності, вшановуючи пам’ять учасників Революції Гідності – усіх, хто не відступив з Майдану, щоб Україна не залишилася в рабських кайданах без права на вільне і цивілізоване життя. Цей день – про мужність і жертовність, про тих, хто став щитом між темрявою і світлом, про першу перемогу у битві, що триває й нині – за свободу, гідність і незалежність нашої держави.

Війна – страшна, бо залишає після себе не лише зруйновані і спалені села та міста. Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань, завжди бере у людства найбільшу ціну. Ми вже навчилися миритися з усіма її наслідками, але навчитися жити «БЕЗ» – практично неможливо. І знову Хорольська громада в смутку та скорботі…

І знову Хорольська громада в смутку та скорботі… Серце крається від отриманої тяжкої звістки... У жорстоких боях за Україну, мир та свободу, героїчно загинув наш земляк із міста Хорола – Іван Григорович Радько (10.08.1990 р.н.).

Герої! Воїни! Титани! Вони своєю мужністю зупиняють лютого окупанта і захищають кожного з нас! 03 грудня жителі Хорольської громади знову зібралися на площі Тараса Шевченка, щоб провести в останній путь загиблого захисника Олександра Анатолійовича Микитенка.