Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко. Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
Капелан – це той, хто водночас служить Батьківщині і Богу. В умовах війни справ у капеланів завжди багато: від душпастирських обов’язків до гуманітарної допомоги тим, хто її потребує. Саме військові капелани цілодобово несуть своє служіння на передовій та окупованих територіях, не знаючи, що трапиться в наступну секунду. Так само, як і захисники, ризикують своїм здоров’ям і життям в ім’я України й заради права на життя українського народу.
Траурна церемонія прощання з полеглим Героєм Манжосом Миколою Олександровичем, який повертається «на щиті», відбудеться у середу, 23 жовтня 2024 року, орієнтовно о 10:00 год. біля пам’ятника Т.Г.Шевченку в м.Хорол. Чин похорону та прощання з Героєм відбудеться на Алеї Слави міського цвинтаря.
Шановні мешканці Хорольської громади, дорогі віряни!
Великдень – одне з найбільших і найсвітліших свят, яке вважається головним днем у році для православних християн. Цього року 5 травня усі християнські церкви світу відзначають свято Воскресіння Христового, яке вже дві тисячі років дбайливо зберігає найвищі духовні цінності всього людства.
Вперше цього року Хорольська громада разом зі всією Україною відзначає 1 жовтня державне свято, яке для воюючої країни набуло особливої ваги і значимості. Усі українці і близькі по духу нації вшановують цього дня Захисників і Захисниць нашої держави – наших сучасників, новітніх Героїв, які боронять незалежність України під час російської агресії.
Великдень – одне з найбільших і найсвітліших свят, яке вважається головним днем у році для православних християн. Цього року 16 квітня усі християнські церкви світу відзначають свято Воскресіння Христового, яке вже дві тисячі років дбайливо зберігає найвищі духовні цінності всього людства.
Однак не всім народам, не всім християнам вдалося зберегти в душі святиню, що передавалася віками від попередніх поколінь. Другий рік триває не просто широкомасштабна, кровопролитна й жорстока війна України з росією.
11 квітня відзначається Міжнародний День визволення в’язнів концтаборів. Зі скорботою та молитвою на вустах українське суспільство разом з багатьма цивілізованими країнами світу відзначає на честь багатомільйонних людських жертв жахливих нечуваних злочинів Третього Рейху. Цього знакового дня в'язні концтабору в Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Для тих полонених, кому судилося дожити до моменту визволення, це був останній шанс.
Хорольська громада знову в серпанку чорної скорботи. Один за одним наші земляки-військовослужбовці стають у стрій небесної варти, навічно залишаючи земне життя. Хорольщина вже втратила 32-ох воїнів, які полягли смертю хоробрих у російсько-українській війні за територіальну цілісність, суверенітет та мирне життя свого народу. 27 грудня багатолюдна громада Хорольщини зустрічала тіло вбитого наймолодшого солдата Литовського Владислава Геннадійовича, стоячи навколішках з тихою молитвою, біля підніжжя пам’ятника національному генію Тарасу Шевченку.
Шановні мешканці Хорольської міської територіальної громади! Дорогі співвітчизники, земляки!
Загальнонаціональна пам’ятна дата замордованих голодом жертв радянського тоталітарного режиму – День пам'яті жертв голодоморів є нагадування світу про те, до яких трагічних наслідків призводить російська машина смерті.
26 листопада біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років відбулася жалобна церемонія за мільйонними жертвами Голодомору-геноциду українського народу. Свічки вічної пам’яті та живі квіти до підніжжя православного хреста поклали мешканці Хорольщини в знак вічної пам’яті замордованих голодом людей у роки радянської окупації.
