26 листопада біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років відбулася жалобна церемонія за мільйонними жертвами Голодомору-геноциду українського народу. Свічки вічної пам’яті та живі квіти до підніжжя православного хреста поклали мешканці Хорольщини в знак вічної пам’яті замордованих голодом людей у роки радянської окупації.
У мемораальному заході взяли участь представники місцевої влади – міський голова Сергій Волошиин, секретар міської ради Юлія Бойко, керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Галина Козлова, представники відділів виконавчого комітету та структурних підрозділів міської ради, місцевих підприємств, установ, організацій та громадські активісти. Хвилиною мовчання і тихою молитвою згадали покоління, на долю яких випали страшні випробування голодом. У часи радянського і сталінського тоталітарного режиму українців намагалися знищити голодом. І тепер, у добу путінського диктату, тирани знову вдаються до жорстоких і цинічних злочинів геноциду проти нашого волелюбного і незламного народу.
Історичну справедливість встановлено і більшість демократичних країн цивілізованого світу офіційно визнали і засудили систематичні геноциди з метою фізичного винищення українців. Історична правда про злочини сучасної доби знову на нашому боці і весь цивілізований світ з нами. У цій священній визвольній боротьбі проти російського тотального зла, насильства і визнаного світовою спільнотою терору ми покладаємо усі надії і сподівання на ЗСУ, на підтримку партнерів і союзників заради порятунку укранської нації, заради збереження територіальної цілісності, суверенітету і державності.
Голодомор був злочином геноциду проти українців і нині московія знову веде з Україною війну такого типу. 90 років тому, як і зараз, російські диктатори прагнули зламати здатність України до опору, національного спротиву. Намагалися зробити українців покірними, щоб використовувати демографічний ресурс. Як би не було важко, якими б не були жорстокими спроби ворога нас зламати фізичним і моральним виснаженням, блекаутами, соціально-економічною, енергтичною, політичною кризами, ми повинні пам’ятати – у нас закладено сильний генетичний код. Ми повинні пам’ятати свою історію і свято шанувати пам'ять попередніх поколінь. Після всього пережитого ми мусимо зберегти волелюбність і здатність боротися немислимою ціною за своє. Заради майбутніх поколінь і мирного життя на рідній землі ми знову переможемо смерть.
Хай не згасає у наших серцях вогонь благородної боротьби за життя!
Автор: Ірина ГРИГОРАШ
