Січень стискає землю крижаними обіймами, а крізь серця лине тихий, скорботний подих чергової непоправної трагедії. Україна втратила ще одного свого вірного Сина, а рідна земля – Героя, ім’я якого навіки вписане золотими літерами в історію боротьби великого і незламного українського народу за свободу, гідне життя і мирне небо.
Четверта осінь приходить на Хорольщину і омивається не дощами, а сльозами гірких втрат. Довгою й тернистою дорогою повертаються додому «на щиті» найкращі сини України. Вони віддають найдорожче – власне життя у жорстокому протистоянні з підступною рашистською ордою. Хорольська земля знову схиляє голову в скорботі. Її син, вірний Воїн і Захисник – Станіслав Федосійович Новеселецький загинув 9 вересня 2025 року, захищаючи рідну країну від ворога на Харківщині.
Щиро і сердечно вітаю Вас з професійним святом – Днем військ зв’язку! Надійний військовий зв’язок завжди був і є запорукою успішного виконання військами завдань в будь-яких умовах. Нині неможливо уявити жодного військового формування без зв’язківців – адже вони забезпечують постійну взаємодію між підрозділами, підсилюючи бойову готовність, оперативність і надійність управління військами.
У п’ятницю, 4 липня 2025 року, Хорольський міський голова Сергій Волошин привітав начальника, майора поліції Антона Супруненка та особовий склад відділення поліції №2 Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області з професійним святом — Днем Національної поліції України. До привітань долучився заступник начальника Лубенської РВА Микола Устименко.
Морські піхотинці – це воїни, які ніколи не відступають та щодня доводять, що українська армія – це сила, міць і непохитна воля. На жаль, навіть найсміливіших і найхоробріших Воїнів настигає несправедлива смерть, бо окупантів ніщо не зупиняє на шляху до виконання злочинних кремлівських наказів. Ворог свідомо прийшов вбивать, спопелять, руйнувать і знищувати все українське.
Морські піхотинці – це воїни, які ніколи не відступають та щодня доводять, що українська армія – це сила, міць і непохитна воля. На жаль, навіть найсміливіших і найхоробріших Воїнів настигає несправедлива смерть, бо окупантів ніщо не зупиняє на шляху до виконання злочинних кремлівських наказів. Ворог свідомо прийшов вбивать, спопелять, руйнувать і знищувати все українське.
Біль від втрат Героїв – це біль, який пронизує не лише родини, де вже ніколи не дочекаються з війни сина, чоловіка, брата, а й усе суспільство. Кожен наш Захисник – це цілий всесвіт: з мріями, з любов’ю, з добром, яке він ніс у світ. Таким був наш земляк, Герой-захисник Володимир Олександрович Качаненко, якого вбила кровожерлива путінська армада.
На фронті російсько-української війни гинуть кращі сини і доньки України. Когось вбивають рашисти на полю болю, когось мордують голодом і катують у полоні, а в когось не витримує серце. Ще одне гаряче й щире серце Воїна-захисника, яке боліло за Україну, не витримало постійної напруги. До рідного міста Хорола повернувся навічно військовослужбовець Збройних Сил України – мужній Воїн Микола Миколайович Рідкобород.
Наша країна нині переживає найтяжчі часи в історії своєї незалежності. Завдяки героїзму, ціною надлюдських можливостей та небачених досі мужності, сміливості й відваги Захисників і Захисниць Україна незламно стоїть супроти оскаженілого ворога. Ми пишаємося подвигами земляків, які відзначилися в запеклих боях із російським агресором.
Указом Президента України від 8 березня 2023 року №141/2023 «Про відзначення державними нагородами України» нашого земляка-військовослужбовця Віталія Олеговича Ганагу посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Нашого Захисника удостоєно такою високою нагородою за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також зразкове виконання військового обов’язку.
