Війна не зупиняється і її неможливо поставити на паузу. У горнилі жахливої, кровопролитної російсько-української війни щодня обриваються життя військових та цивільних – і це найбільша трагедія людської цивілізації. Зима січе морозами й знову приносить чорні звістки з фронту, що холодом проходять крізь серця небайдужих.
Війна – страшна, бо залишає після себе не лише зруйновані і спалені села та міста. Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань, завжди бере у людства найбільшу ціну. Ми вже навчилися миритися з усіма її наслідками, але навчитися жити «БЕЗ» – практично неможливо. І знову Хорольська громада в смутку та скорботі…
Герої! Воїни! Титани! Вони своєю мужністю зупиняють лютого окупанта і захищають кожного з нас! 03 грудня жителі Хорольської громади знову зібралися на площі Тараса Шевченка, щоб провести в останній путь загиблого захисника Олександра Анатолійовича Микитенка.
З осінніми туманами опускається на землю тиха зажура, і немов приглушує світ чорна скорбота. У вічність відійшов ще один мужній син України – наш земляк із Вишняківського старостату Войтик Юрій Миколайович. Чесна й добра людина, Воїн світла, пройшов крізь горнило війни, отримав поранення і довгий час боровся за життя, але не вистояв.
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повернувся додому «на щиті».
Мешканець села Клепачі Хорольської громади, молодший сержант Збройних Сил України Ігор Вікторович Гордієнко, посмертно удостоєний високої державної нагороди – ордена «За мужність» ІІІ ступеня. Відповідну відзнаку присвоєно згідно з Указом Президента України від 6 червня 2025 року №392 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також самовіддане виконання військового обов’язку.
20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні – пам’ятний день, вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. Революція Гідності увійшла у новітню Історію України, як справжній подвиг боротьби за свободу та гідність. Небесна Сотня – перші Герої російсько-української війни, які поклали життя на вівтар свободи.
Українська армія – це наша честь, гордість і надійний захисний щит! Українські військові різних родів військ довели всьому світу свою звитягу і небачену силу духу. Важливу роль в обороноздатності нашої держави та підвищенні боєздатності воїнів відіграють спеціалісти військово-соціального управління Збройних Сил України.
Кожен новий день наближення до перемоги переповнюється гіркотою втрат. У небесному строю великого воїнства Захисників України постав ще один Герой з Хорольщини, взірець гідності та мужності – Валентин Вікторович Голуб. У день прощання із полеглим Героєм ридало небо, від суму рвалося надвоє…
Почесною державною нагородою – орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня нагороджено посмертно капітана, командира 1-ої стрілецької роти 116-ої окремої бригади територіальної оборони у складі Регіонального управління «Північ» Сил ТрО – Барила Станіслава Миколайовича. Орден військової мужності та звитяги на честь гетьмана Богдана Хмельницького, який очолював національно-визвольну боротьбу українського народу у XVII сторіччі, присвоєно нашому земляку-військовослужбовцю з с.Грушине Новоаврамівського старостату.
