У Хорольській громаді вже стало доброю традицією відзначати обдарованих дітей грошовими винагородами, задля підтримки їхніх талантів та віри в себе. Цьогоріч ця традиція отримала нове дихання – вперше було організовано творчий різдвяний конкурс, який об’єднав 60 учасників, як індивідуальних, так і колективних робіт.
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повернувся додому «на щиті».
Шановна громадо, дорогі віряни Хорольщини і України! Щиро вітаю Вас із світлою Вербною Неділею, днем входження Господа в Єрусалим! За доброю українською традицією, у мирний час, ми в цей величний день відвідували храми, зустрічались за святковим столом з родиною. У цей день прийнято бити один одного гілкою освяченої верби зі словами «Не я бʼю, верба бʼє, за тиждень Великдень».
Руйнівна жорстокість війни перетинає всі межі й безперестанно сіє смерть, людські страждання і розруху. Масштаби втрат для громади і всієї України вражають, ступінь болю гірких втрат сягає невидимої й немислимої глибини. У війні з російськими окупантами з 2014 року Хорольщина втратила вже 69 земляків. У Покровськобагачанський старостат на вічний спочинок повернувся «на щиті» з полю бою 11-й боєць – мешканець с.Тарасівка.
Щорічно 5 грудня в Україні та світі відзначається Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку або Всесвітній день волонтерів. Це свято кожного, хто хоч раз за покликом серця допомагав людям, не чекаючи подяк, нагород і визнання. Волонтери – справжні патріоти, які безкорисно допомагають Збройним Силам України, вимушеним переселенцям та всім, хто потрапив у складні життєві обставини. Без волонтерів національний спротив не мав би такої потужної сили протидії ворожій агресії.
Любити життя таким, як воно є, і цінувати кожну його мить дано не кожному. В умовах непростого сьогодення, коли військові й цивільне населення втрачають здоров’я, отримують каліцтва, цінність життя набуває особливого значення. Ми всі переосмислили життєві цінності й почали правильно визначати життєві пріорітети під загрозою постійної небезпеки. Для людей з інвалідністю виникла ще більша потреба в живому спілкуванні, увазі, повноцінному та активному житті в сучасному суспільстві.
Вітаю Вас із Старим Новим Роком! Нехай він за доброю традицією увійде в оселі щедрим і бажаним гостем, примножить здобутки кожної сім’ї, додасть міцного здоров’я та удачі, принесе довгоочікуваний мир, спокій та впевненість у завтрашньому дні.
26 липня Хорольська громада попрощалася з одним із 14 загиблих земляків, які поклали свої голови в боях з російською навалою. Відважного воїна, інспектора прикордонної служби 3 категорії, головного сержанта Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова, 1-ої прикордонної застави, 4-ої прикордонної комендатури швидкого реагування, 24-го загону прикордонної служби України – Олександра Васильовича Лозу провели останньою земною дорогою за всіма християнськими канонами та з військовими почестями.
Зі сходу починає променіти сонце, все прокидається, оживає й наповнюється життям. Та все частіше зі сходу доносяться страшні звістки про обірвані життя. З пекучим болем і гірким смутком сприйняли хорольці страшну новину про загибель трьох земляків-військовослужбовців на східних рубежах України.
Любити життя таким, як воно є, здатна не кожна людина. Його цінність усвідомлюється лише тоді, коли втрачаєш здоров’я або ж не можеш повноцінно і активно жити в умовах непростого, динамічного, а часом і жорстокого сьогодення. Для людей з інвалідністю властиве відчуття тонких граней буття, адже їх система цінностей базується на пошуках радості в простих речах.
