Доброволець – це слово, яке з початку віроломного повномасштабного вторгнення ворожої російської армії в Україну, набуло особливого значення з величним звучанням. Спроба росії вчинити геноцид Українського народу перетворила нас на найпотужнішу в світі націю добровольців. Наші серця б'ються в унісон, а думки всі про одне – аби якнайшвидше вільна і незалежна Україна перемогла, відновився мир на рідній землі.
Хорольська громада не встигає оплакувати своїх воїнів-захисників. Все частіше надходять з лінії фронту страшні сповіщення про смерть військових. Все більше стає вдів, дітей, матерів і батьків, які втрачають найдорожчих і найрідніших. Щотижня повертаються на щиті на вічний спочинок бійці, які ціною власного життя боронять Батьківщину в кривавій російсько-українській війні.
У розпалі серпневої пори, 17 серпня, з пекучим болем втрати на серці зустрічала Хорольщина свого Героя Ігоря Миколайовича Тура, який повернувся на щиті. У цю пору ми мали б збирати щедрі врожаї ланів, дари природи, а натомість запекла російсько-українська війна продовжує свої криваві жнива і сіє безупинно смерть.
Військовослужбовці Сил спеціальних операцій ЗСУ завжди були і є уособленням сталевої міці, незламного духу, бойового гарту, надвисоких морально-вольових бійцівських якостей та фізичної витривалості. На жаль, серед кагорти спецпризначенців на одного такого воїна стало менше… 11 вересня 2022 року за трагічних обставин обірвалося життя нашого земляка-військовослужбовця, командира 3 роти спеціального призначення, молодого солдата ССО – Олега Валерійовича Драненка.
Український доброволець – взірець партіотизму, незламності духу українського народу. Сьогодні, коли 19 день українці чинять національний спротив російським окупантам, ми завдячуємо справжнім героям, патріотам рідної землі.
У складний для країни час добровольці першими за покликом відважного серця пішли захищати Батьківщину. На східних рубежах України добровольчі батальйони впродовж 8 років пліч-о-пліч із ЗСУ боролися за суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
