У час, коли війна випробовує Україну на міцність, поряд із військовим стоїть ще один, не менш важливий, – енергетичний фронт. Під час масованих ракетних і дронових атак ворожої армії рф саме енергетики першими виходять до пошкоджених мереж, у темряву й холод, щоб повернути людям світло, тепло й віру в завтрашній день. Їхня щоденна праця – це місія відповідальності, витримки й самопожертви, без якої неможлива стабільність громад і функціонування держави.
Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко. Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко (30.04.1975 р.н.). Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
З 2019 року День сержанта відзначаємо 18 листопада – відколи в ЗСУ почалася реформа сержантського складу. В сучасному українському війську роль сержанта суттєво інша, ніж це було раніше: зараз це – лідер і наставник для підлеглих. Молодший командир, здатний брати на себе відповідальність та, за потреби, замінити командира підрозділу.
У засвіти відлетіла світла душа Балюк Віри Іванівни
У понеділок, 19 серпня 2024 року, перестало битися серце людини, яка залишила після себе світлий слід доброти і людяності. Немає такої людини із тих, хто її знав, яка могла б висловити заперечення стосовно того, що Віра Іванівна – жінка рідкісної вдачі з притаманними їй мудрістю, розсудливістю, ясним розумом, тактовністю, ввічливістю, привітністю, порядністю, чесністю, відповідальністю.
Довгожителька нашого міста Синягівська Ганна Іванівна відзначила 4 січня 2020 року вже 92-й День свого народження.
На знак особливої поваги до людей такого солідного віку міський голова Сергій Волошин завітав на гостину до іменинниці, щоб особисто привітати багату на прожиті роки хорольчанку з особистим святом. Разом з очільником міської влади цю почесну місію виконала й керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Марина Тарабан.
В урочистій атмосфері, 3 січня 2020 року, у глядацькій залі районної пожежно-рятувальної частини відбулося призначення нового керівника. Зібрання відбулося за участі начальника Головного управління ДСНС України у Полтавській області Володимира Анатолійовича Салогуба, представників районної та міської влади, повного особового складу Хорольського районного сектору ДСНС України в Полтавській області, Державної пожежної рятувальної частини №20 м.Хорол.
«ВЗЯТТЯ СВІТЛОДАРСЬКОГО ЛІСУ ПІД КОНТРОЛЬ – ЦЕ ЩЕ ОДИН КРОК ДО ПЕРЕМОГИ»
«Взяття світлодарського лісу під контроль – це ще один крок до перемоги», – говорить комбат 4 батальону 72 омбр Микола Чумак.
Підполковник Чумак на фронті від початку війни, з 2014 року. Був начальником штабу окремого батальйону охорони, відповідав за охорону штабу сектору «А». У 2015 році, коли почалося створення нових бригад, командир новоствореної 53 омбр полковник Володимир Заболотний запропонував йому посаду старшого офіцера оперативного відділу.
ГЕРОЇ СЕРЕД НАС!
(за матеріалами газети «Народна Армія»)
«Найвища нагорода для офіцера – це відсутність утрат у підрозділі»
У цьому переконаний старший лейтенант Володимир Власенко, який нещодавно повернувся з району проведення оос (організації об'єднаних сил). Маючи дві вищі освіти, офіцер уступив одразу на два факультети житомирського політехнічного університету.
Серед тих воїнів, які урочисто пройшли на параді, присвяченому 27-й річниці незалежності України, і офіцер Житомирської окремої десантно-штурмової бригади Володимир Власенко.
