Російський агресор приніс українському народові стаждання й нелюдські випробування, що досі не знав цивілізований світ і донині не усвідомив ціну непоправних неосяжних втрат. Стоголосим ехом людського болю, страхів, страждань, розпачу і мук доносяться із фрону трагічні звістки про втрату наших Героїв-захисників. Більше двох довгих років, з 30 травня 2022 року, невідомою була доля лікаря-травматолога з Хорольщини Сергія Івановича Тараненка.
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагородили нашого земляка-військовослужбовця із с.Штомпелівка – Віталія Володимировича Великого. Указ про присвоєння відзнаки за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, президент України Володимир Зеленський підписав 18.01.2024.
Багатоголосим ехом прокотилася страшна звістка по Хорольському краю. Ми знову втратили ще трьох відважних Героїв України, які до останнього подиху боронили рідну землю від російських окупантів. 10 травня 2022 року Хорольська громада провела в останню путь до Небесного легіону Героїв України своїх земляків – Гапулу Юрія Вікторовича та Рябича Дмитра Миколайовича, які служили разом і загинули в одному бою 6 травня.
Скільки б не проходило часу, відлуння дзвонів Чорнобиля завжди відгукуватимуться у наших серцях болем, скорботою і смутком.
Весна 1986 року стала для України національною трагедією. На знак подяки мужнім і героїчним нашим рятівникам, які в той час першими стали грудьми проти радіаційної стихії, хорольська громада разом з усією Україною відзначила 14 грудня 2018 року цю страшну дату в історії людства. День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС установлений на державному рівні Указом Президента України №945/2006 від 10 листопада 2006 року.
29 січня 2018 року громада Хорольщини разом з усією українською спільнотою відзначає важливу історичну дату, вшановуючи загиблих Героїв Крут. Минуло рівно 100 років з того часу, коли студенти на Чернігівщині заради нашого майбутнього і майбутнього незалежної України здійснили неоціненний подвиг ціною власного життя.
Хорольська громада разом з усією Україною відзначає сьогодні, 14 грудня 2017 року, День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Ця пам’ятна дата установлена Указом Президента України №945/2006 від 10 листопада 2006 року. Відзначення цієї страшної дати в історії людства пов’язана з тим, що після закінчення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, 14 грудня 1986 року в радянській газеті «Правда» було надруковане повідомлення про прийняття держкомісією в експлуатацію комплекс захисних споруд.
Неоголошена російська війна проти України триває вже більше 1000 днів. За цей час наша держава втратила своїх кращих синів, але в той самий час – народила нових справжніх Героїв. У кожного з них своя історія. Вони живуть в різних куточках України, на когось вдома чекають діти, а хтось іще неодружений; когось мобілізували, а хтось все життя присвятив армії. Але усі вони не шкодують ні власних сил, ні свого здоров’я у бою за єдність нашої держави. Саме про них і піде мова.
Хорольці на мітингу-реквіємі
до Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років
…Масштаб пам’яті про Голодомор є для нас, українських громадян, мірилом національної гідності і людської чесності. Ми повинні зберегти пам’ять про Голодомор, адже це дасть шанс нашому народові бути одним цілим. Голодомор — це не великий голод чи відсутність їжі, це вбивство, спланована і неминуча смерть мільйонів. Упродовж десятків років ця пам’ять — сховане у катакомби одкровення — зберігалася сотнями, можливо тисячами людей. Вона передавалася далі: зі страхом, але насамперед проти страху. Ми здатні зберегти цю пам’ять з гідністю, усвідомленим миром і повагою до себе…
22 листопада у Хоролі відбувся мітинг-реквієм до Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років до 80-х роковин Голодомору. Саме поруч з Меморіальним комплексом «Хорольська яма», де встановлено пам’ятний знак Жертвам Голодомору, і пройшло це зібрання, яке традиційно об’єднало Хорольську громаду пом’янути тих, хто став безневинною жертвою страшних днів 1932-1933 років – геноциду проти людей, кількість яких і досі нікому не відома.
