Ними пишається Україна. Опис героїчних вчинків мужніх синів України

2017-02-09

Неоголошена російська війна проти України триває вже більше 1000 днів. За цей час наша держава втратила своїх кращих синів, але в той самий час – народила нових справжніх Героїв. У кожного з них своя історія. Вони живуть в різних куточках України, на когось вдома чекають діти, а хтось іще неодружений; когось мобілізували, а хтось все життя присвятив армії. Але усі вони не шкодують ні власних сил, ні свого здоров’я у бою за єдність нашої держави. Саме про них і піде мова.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ МИХАЙЛО ЗАБРОДСЬКИЙ

Командувач Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, генерал-лейтенант

За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка” (2014).

Народився 24 січня 1973 року у м. Дніпро у родині військовослужбовця. Закінчив Військову інженерно-космічну академію імені О.Ф. Можайського (Санкт-Петербург) та коледж Командування армії та Генерального штабу США. Після завершення навчання у академії п’ять років служив у Російській Федерації, потім повернувся до України і з того часу служить у Збройних Силах України.

З весни 2014 р. приймав участь в антитерористичній операції на сході України. Під безпосереднім керівництвом М.В.Забродського у стислі строки на високому професійному рівні планувались завдання підрозділам під час блокування міст Слов’янськ та Краматорськ Донецької області. 95-ій окремій аеромобільній бригаді вдалося у стислий термін, без втрат захопити та утримувати оперативно важливий пункт – гору Карачун. У квітні 2014 р. під керівництвом полковника М.В.Забродського була відбита бойова техніка 25-ї окремої повітрянодесантної бригади, яка була захоплена російськими бойовиками у місті Слов’янськ. Також, у квітні 2014 р. при проведенні операції під його керівництвом аеромобільна група в районі села Крива Лука Краснолиманського району Донецькій області не допустила відходу російських бойовиків на територію Російської Федерації. У червні 2014 р. поблизу села Селезнівка Слов’янського району Донецької області завдяки вмілим та чітким діям М.В.Забродського в умовах інтенсивного обстрілу було знищено два блокпости російських бойовиків та зірвано спробу прориву близько 200 російських бойовиків з міста Слов’янськ. 3–5 червня 2015 р. безпосередньо керував операцією по звільненню міста Мар’їнка Донецької області від російських бойовиків. Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2014), кавалер ордена Данила Галицького (2010), нагороджений багатьма нагородами Міністерства оборони України.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ ІГОР ГОРДІЙЧУК

Начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна, генерал-майор

За виняткову мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» (2014).

Народився 12 листопада 1972 р. у селі Залізниця Корецького району Рівненської області. Закінчив з відзнакою Київський інститут Сухопутних військ Національної академії оборони України та Коледж сухопутних військ Збройних сил США. Пройшов шлях від командира механізованого взводу до заступника командира танкового полку. Подальшу військову кар’єру зробив у військах спецпризначення, був командиром сформованого на базі бригади 8-го окремого полку спецпризначення. У 2010 р. проходив службу в складі міжнародного контингенту в Республіці Афганістан. Після повернення став першим заступником начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. В квітні 2014 р. отримав призначення у Головний командний центр Міністерства оборони України. Учасник бойових дій на сході України у 2014 р. 12 серпня 2014 р. розвідники І. Гордійчука у складі 14 осіб з групи спеціального призначення «Крим» прорвалися на Савур-Могилу, взяли під контроль спостережний пункт на верхівці і почали виконувати бойове завдання з коригування артилерійського вогню. Групи бійців з роти І.Гордійчука брали участь в боях за взяття висоти й утримували її до останнього, протягом 12–24 серпня. 29 серпня група І.Гордійчука пішла на прорив разом з усією колоною під Іловайськом. В бою полковник зазнав важкої рани – великий осколок вразив потиличну частину, неприкриту каскою. Окупанти кинули його в стороні від полонених українців і не дозволяли надати допомогу. Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ, ІІ ступенів, нагороджений багатьма відзнаками Міністерства оборони України.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДР ПЕТРАКОВСЬКИЙ

офіцер 8 окремого полку спеціального призначення Збройних Сил України, майор

За виняткову мужність, героїзм і стійкість духу, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» (2014).

Учасник бойових дій на сході України у 2014 р. 20 липня 2014 р. група 8-го полку спецназу під командуванням капітана Олександра Петраковського потрапила в засідку під Луганськом, пробиваючи шлях колоні наших військ. Олександр і ще 13 розвідників відправилися на розвідку і виявили добре замаскованого ворога, який вже готував облаву на колону. На хлопців посипалися “Гради”, “Смерчі” та мінометні снаряди. 2 хлопців було вбито, важко поранений Олександр виніс 11 осіб на своїх плечах в інший квадрат. Коли його підлеглому осколком зірвало каску, Олександр віддав свою каску і тут же отримав осколкове поранення в голову. Але він не здався і виносив інших поранених з-під вогню. Тим самим Олександр врятував життя 1000 осіб, прийнявши вогонь на себе.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ ІГОР ГЕРАСИМЕНКО

Командир батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади ВДВ Збройних Сил України, майор

За виняткове особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Укра-їнському народові присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка” (2015).

Народився 5 січня 1984 р. у м. Радомишль Житомирської області. Навчався на аеромобільному факультеті Одеського інституту Сухопутних військ.

Після закінчення інституту був призначений командиром розвідувального взводу 95-ї окремої ае-ромобільної бригади Високомобільних десантних військ Сухопутних військ Збройних Сил Укра-їни. У зоні бойових дій з квітня 2014 р. Виконував завдання в районі Добропілля та гори Карачун. Тимчасово прийняв командування батальйоном після загибелі очільника першого аеромобільно-десантного батальйону – Героя України полковника Тараса Сенюка. 26 травня 2014 р. завдяки його професіоналізму, рішучості й особистій мужності підрозділам батальйонно-тактичної групи вдалося у найкоротший термін і без втрат особового складу та техніки захопити й в подальшому утримувати оперативно важливий пункт – висоту гори Карачун (167,6 м), тим самим взяти під контроль імовірні напрямки можливих наступальних дій. Брав участь у визволенні Слов’янська.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДР ТРЕПАК

Командир 3-го окремого полку спеціального призначення, полковник

За особисту мужність, героїзм і високий професіоналізм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка” (2015).

Народився 15 вересня 1976 р. Військовий у четвертому поколінні. Під час офіцерської служби обіймав різні посади в розвідувальних підрозділах Збройних Сил України та прослужив у кількох видах розвідки: військовій, радіорозвідці та інформаційній. З 2008 р. проходив службу у лавах 3-го окремого полку спецпризначення, де став командиром загону спеціального призначення.

7 червня 2014 р. поблизу міста Бахмут у складі групи спеціального призначення брав участь у пошуку та евакуації важко пораненого командира Центру забезпечення бронетанковим озброєнням. На чолі підгрупи з 8 бійців захопив блокпост сепаратистів на в’їзді у місто та протягом трьох годин утримував його, забезпечивши коридор безпеки для доставки другою підгрупою командира центру до місця евакуації вертольотом. Під час бою отримав кульове поранення в ногу, але від евакуації відмовився і протягом двох діб керував відбиттям атак бойовиків на Центральну артилерійську базу озброєння у селі Парасковіївка Бахмутського району Донецької області. З 27 серпня по 3 жовтня 2014 р. був старшим військовим начальником з оборони території Міжнародного аеропорту “Донецьк”. Здійснював безпосереднє керівництво відбиттям усіх спроб штурму та захоплення аеропорту сепаратистами, під час яких було підбито 8 танків, один танк з незначними пошкодженнями захоплено та евакуйовано, знищено більше 270 та захоплено в полон 6 бойовиків. Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ, ІІ ступенів.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ СЕРГІЙ ШАПТАЛА

Командир 128 окремої гірсько-піхотної бригади, полковник

Народився 5 лютого 1973 р. у Смілянському районі Черкаської області. У 1990 р. вступив до Київського вищого загальновійськового командного училища імені М.В.Фрунзе. Після закінчення навчання проходив військову службу начальником штабу, заступником командира військової частини у місті Володимир-Волинський Волинської області. Потім – заступник командира 300-го Чернівецького окремого механізова-ного полку 13-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. У лютому 2013 р. був призначений командиром 300-го Чернівецького окремого механізованого полку. Після цього був призначений командиром 128-ї окремої гірсько-піхотної Сухопутних військ Збройних Сил України.

У 2014–2015 рр., під час проведення антитерористичної операції на сході України, бійці 128-гірсько-піхотної бригади під командуванням полковника С.О.Шаптали тривалий час трима-ли оборону у місті Дебальцеве Донецької області. У лютому 2015 р., у найкритичніший момент, після того, як командування сектора “С” було змушене покинути свої бойові позиції, обов’язки керівництвом Дебальцевським угрупуванням військ прийняв на себе полковник С.О. Шаптала. Під час виведення українських військ з-під міста Дебальцеве його бійці намагалися до останнього тримати зайняті позиції, виконавши свої завдання у повному обсязі і залишивши Дебальцевський плацдарм в останню чергу. Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ ВАСИЛЬ ЗУБАНИЧ

Командир 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, підполковник

Народився 9 лютого 1983 р. у селі Голятин Міжгірського району Закарпатської області. Закінчив Одеський військовий інститут Сухопутних військ. Військову службу розпочав у 24-ій окремій Залізній механізованій бригаді в м. Яворів. У 2013 р. призначений коман-диром 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ ЗСУ.

З травня 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України. Брав участь у боях за Новоганнівку, Нижнє Тепле, Станицю Луганську, Макарове, Щастя, Луганський аеропорт, Дебальцеве та низку інших населених пунктів Луганської та Донецької областей. Брав участь у боях за Луганський аеропорт та Дебальцеве. Рішення комбата В.І. Зубанича сприяли успішному виконанню поставлених завдань підрозділами в районі проведення антитерористичної операції. Під час прориву в складі штурмової групи у Луганський аеропорт для забезпечення відходу підрозділів з оточення отримав осколкове та вогнепальне поранення, однак відмовився від госпіталізації та продовжував управління діями підрозділу, тим самим піднявши бойовий дух і моральний стан військовослужбовців. З листопада 2014 р. виконував завдання на Дебальцевському напрямку. У 2015 р. призначений командиром новоствореної 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). За переконанням В.І.Зубанича, високе звання Героя України – не його особиста заслуга, а всього підрозділу.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ СЕРГІЙ СОБКО

Командир механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, підполковник

За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка” (2015).

Народився 11 липня 1984 р. в смт Літин Вінницької області. Закінчив із відзнакою Одеський військовий інститут Сухопутних військ. Навчався також у Норвегії, Канаді, США та Німеччині. Після закінчення навчання проходив подальшу службу у 30-ту окрему механізовану бригаду 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ (м. Новоград-Волинський Житомирської області) де пройшов шлях від командира взводу гранатометників до командира механізованого батальйону. У 2007–2008 рр. виконував миротворчу місію у складі національного контингенту в Косово.

27 липня 2014 р. батальйонна тактична група під керівництвом Сергія Собка взяла стратегіч-ний плацдарм Савур-Могила. Протягом липня-вересня 2014 р. підрозділ під його керівництвом виконував завдання на території Луганської області. На початку 2015 р. брав участь у боях в районі міста Дебальцеве, зі своїми бійцями виходив з оточення. Нагороджений пам’ятним нагрудним знаком “Воїн-миротворець” та медаллю НАТО “Non Article V”.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДР ПОРХУН

Командир 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади ВДВ Збройних Сил України, майор

За виняткову особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка” (2015).

Народився 21 січня 1987 року в м. Київ. У 2008 р. закінчив Львівський ін-ститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

З 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на сході України. 29 липня 2014 р. штурмова група під керівництвом Олександра Порхуна взяла під контроль та утримувала Савур-Могилу, що в подальшому позитивно вплинуло на хід операції з найменшими втратами серед особового складу та техніки. В ході операції О. Порхун отримав контузію III ступеня, але продовжував виконувати поставлені завдання.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИР ГРИНЮК

Командир батальйону 30 окремої механізованої бригади, капітан

За виняткову мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверені-тету та територіальної цілісності України присвоєно почесне звання Героя Укра-їни з врученням ордена “Золота Зірка” (2015).

Народився 14 жовтня 1986 р. у місті Ківерці Волинської області. Закін-чив Луцький педагогічний коледж, Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Після закінчення академії був скерований для проходження подальшої служби у 30-у окрему механізовану бригаду 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України (м. Новоград-Волинський Житомирської області), де служить на посаді командира механізованої роти механізованого батальйону.

З 2014 р. Володимир Гринюк приймав участь в антитерористичній операції на сході України. Підпорядкований йому підрозділ знищив велику кількість бронетехніки та живої сили російських бойовиків. 10–11 лютого 2015 р. під час зачистки села Логвинове Артемівського району Донецької області завдяки сміливості та блискавичним рішучим діям офіцера штурмова група захопила час-тину населеного пункту, при цьому особисто офіцер знищив 3 одиниці бронетехніки та до 30 російських бойовиків. Під час проведення операції отримав поранення, але продовжив керувати зведеним підрозділом.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ ВАСИЛЬ БОЖОК

Командир танкового взводу 1-ї танкової роти 92-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, капітан

За особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» (2015).

Народився 16 вересня 1986 р. у с.Велика Хайча Овруцького району, Житомирської області. У 2013 р. закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

З січня 2015 р. лейтенант В.М.Божок приймав участь в антитерористичній операції на сході України. 25 січня 2015 р., особовий склад 1-ї танкової роти був відряджений для виконання визна-чених завдань у сектор “С”. Зранку 12 лютого 2015 р. екіпажу танка Т-64 №302, до складу якого входив лейтенант В.М. Божок, було поставлено бойове завдання: висунутися до селища Логви-нове Артемівського району Донецької області, де вони повинні були надати вогневу підтримку військовослужбовцям 79-ї бригади при зачистці селища. Під прикриттям броні та влучного вогню екіпаж танку Т64 вибивав російських бойовиків, які засіли в навколишніх будинках, внаслідок чого останні понесли важкі втрати. Завдяки високій професійній майстерності В. Божка був знешкоджений ворожий танк Т72 по трасі Артемівськ–Дебальцеве. Офіцер продовжував вести нерівний бій з російськими бо-йовиками. В цей час до російських бойовиків на підмогу підійшло ще три танки Т72. Але жодний з них не зумів побачити відважний український екіпаж. Один ворожий танк, намагаючись знайти звідки ведеться вогонь, виїхав з ґрунтової дороги на трасу та почав рухатися у бік танкового екіпажу лейтенанта В.М. Божка. Лейтенант В.М. Божок зробив ще один влучний постріл у бік ворога. Танк противника загорівся, втратив керування та звалився з мосту у річку.

Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня. У селі Левків Житомирської області іменем Василя Божка названо вулицю.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ ЄВГЕН МЕЖЕВІКІН

Командир 1-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади Збройних Сил України, майор

За особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі народові присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка” (2015).

Народився 21 травня 1982 р. У 2004 р. закінчив Харківське гвардійське вище командно-танкове училище. З вересня 2015 р. – слухач Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

З травня 2014 р. майор Є.М.Межевікін приймав участь в антитерористичній операції на сході України. В складі танкового батальйону 93 механізованої бригади на передовій, з травня 2014р., виконував завдання по виставленню блокпостів, супроводженню колон, веденню розвідки. 21 лип-ня під Пісками був поранений командир 1-го танкового батальйону 1-ї танкової бригади, коман-дування прийняв Межевікін. У вересні 2014 р. екіпаж майора Є. Межевікіна знищив 2 танки терористів біля Донецького терміналу. Через кілька днів відбувся бій українського Т64 проти трьох російських Т72, один з них підбито. В наступних боях було підбито ще 2 ворожі танки. Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ ВАЛЕРІЙ ЧІБІНЄЄВ

Командир роти снайперів 79-ої окремої десантно-штурмової бригади високомобільних десантних військ Збройних Сил України, капітан

За мужність, героїзм і високий професіоналізм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка” (2016).

Народився у м. Бердянську Запорізької області. З 2014 р. приймав участь в антитерористичній операції на сході України. У складі 1-го аеромобільно-десантного батальйону брав участь у визволенні Червоного Лиману в Донецькій області. При проведенні бойових дій у районі села Бірюково Луганської області в червні 2014 р. підрозділ під керівництвом капітана Чібінєєва знищив диверсійно-розвідувальну групу противника. У січні 2015 р. обороняв Донецький аеропорт поблизу злітної смуги. Під час виконання бойового завдання на спостережному посту поблизу Авдіївки у червні 2016 р. групи снайперів під керівництвом капітана В. Чібінєєва провели успішні операції. В кінці його ж місяця капітан отримав поранення, але продовжив керівництво підрозділом, що дозволило утримати позиції, незважаючи на численні атаки терористів і обстріли території ворожої артилерії.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ АНДРІЙ КОВАЛЬЧУК

Начальник штабу – перший заступник командувача Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, генерал-майор.

Народився 28 квітня 1974 року в селі Щитинь Любешівського району Волинської області. Закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище імені Верховної Ради України та національну академію оборони України. У 2005–2006рр. Приймав участь у складі Національного контингенту українського миротворчого контингенту в Косово (Республіка Сербія) та у 2011 р. проходив службу в українському миротворчому контингенту місії ООН у Республіці Ліберія. Пройшов шлях від командира взводу до командира окремої аеромобільної бригади.

З квітня 2014 р. полковник А.Т.Ковальчук приймав участь вантитерористичній операції на сході Укра-їни. На посаді командира бригади 80-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Сухопутних військ Збройних Сил України вміло та впевнено керував діями підпорядкованих підрозділів бригади у Луганській та Донецькій областях, організовував службу на блокпостах та опорних пунктах. Завдяки його рішучим діям, підрозділами бригади під його керівництвом було звільнено міста Миколаївку та Слов’янськ Донецької області, місто Лутугине, селище Георгіївку та село Круглик Лутугинського району Луганської області, селища Новосвітлівку та Хрящувате Краснодонського району Луганської області, місто Щастя, села Переможне та Трьохізбенку Новоайдарського району Луганської області.

В ході ведення бойових дій у травні 2014 року під його керівництвом було взято під охорону аеропорт Луганська. Він особисто спланував правильну побудову оборони та організував ведення розвідки, завдяки чому було не допущено захоплення стратегічно важливого об’єкту противником. Під час штурму летовища бойовиками у серпні 2014 року особисто керував його обороною, в ході чого було знищено до 200 одиниць техніки противника та до 400 російських бойовиків.

За час антитерористичної операції полковник А.Т.Ковальчук був двічі поранений, та попри це залишався виконувати завдання з підпорядкованим підрозділом. Протягом двох років під його керівництвом бригадою не допущено втрати боєздатності підрозділів. Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів, нагороджений медалями “10 років Збройним Силам України”, “За сумлінну службу” І та ІІІ ступенів.

ГЕРОЙ УКРАЇНИ АНДРІЙ ТКАЧУК

Начальник штабу – перший заступник командира парашутно-десантного батальйону 25 окремої повітрянодесантної бригади, майор

За особисту мужність, героїзм і високий професіоналізм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане слу-жіння Українському народові присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка” (2016).

Народився 21 серпня 1986 р. у місті Красноармійськ (нині – Покровськ) Донецької області. У 2003 р. вступив на аеромобільний факультет Одеського інституту сухопутних військ, після закінчення якого був скерований для проходження подальшої служби до 25-ї окремої повітрянодесантної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, де пройшов шлях від командира взводу до начальника штабу – першого заступника командира парашутно-десантного батальйону.

У березні-квітні 2014 р. після початку окупації Криму російськими бойовиками, у складі свого підрозділу обороняв 93 кілометри азовського узбережжя на ділянці між Бердянськом та Генічеськом. З 23 квітня 2014 р. майор А.С.Ткачук приймав участь в антитерористичній операції на сході України. З 2 травня по 14 липня 2014 р. під керівництвом офіцера особовий склад зведеної роти батальйону ніс службу на блокпосту поблизу Слов’янська Донецької області із завданням ізоляції визначеного району, перебуваючи під постійним вогневим натиском противника. Завдяки правильній організації служби та вмілому керівництву офіцера, всі атаки російських бойовиків були відбиті. В ніч на 5 липня 2014 р. російські бойовики здійснили спробу прориву зі сторони Слов’янська, але завдяки навченості, стійкості і сміливості особового складу роти під командуванням майора А.С. Ткачука противник був зупинений. Під час бою було знищено один танк, три бойові машини піхоти, одну бойову машину десантну та близько двадцяти російських бойовиків. Сам офіцер отримав контузію, але відмовився від евакуації та продовжив виконувати завдання. З 23 по 28 липня 2014 р. майор А.С. Ткачук брав участь в операціях по визволенню від російських бойовиків міст Дзержинськ Донецької області і Лисичанськ Луганської області. З 29 липня по 25 серпня 2014 р. брав участь в операціях по знищенню російських бойовиків в районах міст Дебальцеве, Шахтарськ, Вуглегірськ, Жданівка та селища Комунар Донецької області. 23 серпня 2014 р. в ході бою в районі селища Комунар Донецької області мужній офіцер отримав кульове поранення лівої руки.

З серпня по грудень 2015 р. та з квітня по серпень 2016 р. парашутно-десантний батальйон під командуванням майора А.С.Ткачука продовжував успішно виконувати завдання за призначенням в районі антитерористичної операції на території Донецької області.

ПОВНИЙ КАВАЛЕР ОРДЕНА “ЗА МУЖНІСТЬ” ЕДУАРД ШЕВЧЕНКО

Командир 73 морського центру спеціальних операцій, капітан 1 рангу

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом “За мужність” ІІІ, ІІ та І ступенів (2014). За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військвій присязі удостоєний ордена Богдана Хмельницького ІІІ (2014) та І ступенів (2015).

У 2000 р. закінчив Чорноморське вище військово-морське училище ім. Нахімова. У бойових діях на території України брав участь ще у березні 2014 р. коли підрозділ Едуарда Шевченка на полігоні “Широкий Лан” почав готуватися до можливої атаки з боку Криму. Йому пропонували перейти на бік противника, на що він відповів що давав присягу на вірність Україні. З початку червня 2014 перебуває в зоні АТО. Командир одного із підрозділів легендарних “морських котиків” – 73-го морського центру спецназначення. Брав участь у визволенні Слов’янська, Торецька, Кра-маторська, у боях за Сіверськ і Ямпіль. Воював під Вуглегірськом, Дебальцевим і Рідкодубом, де його група фактично «витягала» з оточення бійців з 25-го батальйону “Київська Русь”.

Після Іловайської трагедії його група супроводжувала й забезпечувала рейд 79-ї та 95-ї аеромобільних бригад у район розташування противника біля Гранітного, вказувала місця для спорудження водних перешкод. Командир зайшов туди першим, а вийшов останнім.

Так, перед узяттям Торецька, Е.Шевченко сам, у цивільнім одязі, зайшов у місто, щоб оцінити обстановку й підконтрольні бойовикам об’єкти. Після цього зведений загін з 33 осіб під його ко-мандуванням дістався до Торецька в обхід сепаратиських блокпостів, через поля, і протягом півгодини підняв українські прапори над адміністративними будівлями. Після цього бійцям довелося майже вісім годин під безперервним обстрілом танків, стрілецької зброї та ПТУР чекати приходу основних сил ЗСУ. 33 українських вояки протистояли 200 бойовикам, 2 танкам і БМП. Коли ворог підійшов упритул, Е. Шевченко наказав бійцям сховатися, а сам піднявся на дах будівлі, щоб викликати вогонь на себе. Група не втратила жодного бійця в цьому бою, лише трьох поранено.

ПОВНИЙ КАВАЛЕР ОРДЕНА “ЗА МУЖНІСТЬ” ПАВЛО ЧАЙКА

Командир аеромобільного десантного взводу 79-ї окремої аеромобіль-ної бригади Збройних Сил України, старший лейтенант

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом “За мужність” ІІІ, ІІ та І ступенів.

Народився 24 червня 1988 р. у м.Рожище Волинської області. Закінчив Луцький військовий ліцей, здобув вищу юридичну освіту. З 2014 р. приймає участь в антитерористичній операції. Був поранений під Красним Лиманом, від реабілітаційного періоду відмовився та повернувся до частини. Вийшов з оточення під Мар’їнкою на відібраному у терористів КАМАЗі. Відбув дві ротації в Донецькому аеропорті, брав участь у боях за Дебальцеве. Почесний громадянин м. Рожище Волинської області. Лейтенант Павло Чайка є третім повним кавалером “За мужність” за всю історію існування ордена.

ПОВНИЙ КАВАЛЕР ОРДЕНА “БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО”
МАКСИМ МИРГОРОДСЬКИЙ

Командир батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади ЗС України, підполковник

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ, ІІ (2014) та І (2015) ступенів.

Народився 27 вересня 1979 р. Під час війни на сході України брав участь в протистояннях у Слов’янську, обороні Донецького аеропорту та боях за Дебальцеве та Савур-Могилу. У 2015 р. Максим Миргородський був нагороджений орденом Богдана Хмельницького I ступеня, ставши таким чином першим із учасників АТО повним лицарем цього ордена.

ЛИЦАР ОРДЕНУ ”БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО” ВАДИМ СУХАРЕВСЬКИЙ

Командир батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти, майор

За особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, зміцненні обороноздатності та безпеки України, особисту мужність і героїзм, проявлені при виконанні військового обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ, ІІІ ступеня.

Народився 6 жовтня 1984 р. в м. Берегово Закарпатської області. 2009 р. закінчив Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету “Львівська політехніка”.

З 12 квітня 2014 р. брав участь у АТО. 13 квітня 2014 року брав участь у бою під Семенівкою. Капітан відкрив вогонь зі свого БТР по бойовикам Гіркіна, що атакували бійців підрозділу СБУ. Особисто організував службу на блокпостах, охорону та оборону особового складу своєї роти на підступах до м. Слов’янськ Донецької області. З 22 по 24 травня 2014 р. вміло та впевнено керував діями 3 аеромобільно-десантної роти при веденні оборонних боїв з переважаючими силами та вогневими засобами незаконно створених банд формувань. Влітку 2014 року брав безпосередню участь у обороні Луганського аеропорту.

Підсумовуючи, слід відмітити, що в цьому матеріалі розказані лише декілька історій про справжніх українських героїв учасників АТО. Історії інших будуть написані пізніше. Але сьогодні цілком зрозуміло, що саме цих людей можна сміливо називати елітою Української держави. Саме їх подвиг дозволяє нам пишатися нашими Збройними Силами та вірити у перемогу.