Отруєння бджіл – одна з найгостріших проблем сучасного бджільництва та сільського господарства. Масова загибель комах завдає значних економічних збитків пасічникам і водночас створює ризики для продовольчої безпеки, адже бджоли є основними запилювачами сільськогосподарських культур. Особливо небезпечним є інсектициди системної дії, які потрапляють у нектар і пилок, що збирають бджоли.
Серпень в Україні завжди був місяцем жнив – коли достигле колосся вклоняється стиглим золотом, коли руки хліборобів збирають врожай, що годуватиме людей увесь рік. Це час вдячності землі та гордості за працю. Та нинішні серпневі й вересневі дні продовжують нести інший, кривавий врожай.
Коли студенти отримують дипломи кваліфікованих фахівців обраної до душі хліборобської справи і ступають на шлях нового етапу життя – дорослішають їхні мрії. У ці червневі дні, коли золото колосків перегукується з молодечим запалом сердець, у ВСП «Хорольський агропромисловий фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» відбувся випускний вечір – урочиста подія, сповнена світла, трепету й великої надії.
Загрозливу обстановку створюють спекотна погода, сухі хліба, енергонасичені хлібозбиральні агрегати, які нерідко знаходяться у не справному стані, а також людська недбалість та безвідповідальність. Загальновідомо, що в цей напружений час найменша необережність у поводженні з вогнем коло хлібних масивів, кинутий недопалок, іскри від сільгоспмашин, випалювання стерні тощо, можуть стати причиною пожежі, яка призведе до значних матеріальних втрат.
Щороку восени та на весні починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф. Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах.
Старовинний звичай проводити свято жнив за повір'ями забезпечував майбутній багатий урожай. Ці традиції збереглися і понині, адже хліб для українців – це святе. День жнив символізує завершення важкої фізичної хліборобської роботи. Хорольщина традиційно має високу врожайність зернових. Це заслуга аграріїв, які вкладають у наші чорноземи свою титанічну працю та вміння і попри всі виклики війни, у складних умовах, працюють злагоджено і результативно.
Хліб – це наше багатство. І нині, як ніколи, дуже важливо не тільки зібрати врожай, але й зберегти його від вогню. Державна служба з надзвичайних ситуацій нагадує, що палити, розводити багаття, використовувати відкритий вогонь поблизу хлібних масивів, а також біля скирт соломи та сіна заборонено! Туристичні палатки не можна розташовувати ближче 100 метрів від поля. Під час збирання врожаю не ходіть тимчасовими дорогам та стежками через посіви. Дорослі повинні потурбуватись, щоб діти не гралися з вогнем поблизу хлібних полів.
Невпинно плине час. Здається, що нещодавно, хлібороби з тривогою дивилися на неоднорідні сходи озимих культур та чекали довгожданого тепла весною, щоб розвивалися посіяні ранні зернові культури, а вже сьогодні, як ніколи, проходить збирання пізніх сільськогосподарських культур – у першу чергу кукурудзи. Нелегкі були і є цьогорічні жнива.
Основними біологічними особливостями майже всіх мишоподібних гризунів є їх живлення рослинним кормом і досить висока плодючість. Так до-речі, полівка звичайна, яка не створює запасів корму на несприятливі періоди, протягом року здатна давати до 10 приплодів, за середньої кількості 4-6, найбільше – до 12 мишенят. Новонароджені гризуни ростуть дуже швидко.
