Основними біологічними особливостями майже всіх мишоподібних гризунів є їх живлення рослинним кормом і досить висока плодючість. Так до-речі, полівка звичайна, яка не створює запасів корму на несприятливі періоди, протягом року здатна давати до 10 приплодів, за середньої кількості 4-6, найбільше – до 12 мишенят. Новонароджені гризуни ростуть дуже швидко. 

Статева зрілість настає на 20 день, а перше покоління з`являється у віці 40 днів. Досліджено, що десять пар полівок при оптимальних умовах теплообміну, живлення і вологості та виключаючи їхню загибель від хижаків, хвороб та інших причин вони за рік,разом з потомством здатні народити до шести мільярдів особин. За одну добу така кількість шкідників зможе з`їсти врожай пшениці, у фазу колосіння, на площі 30 тис.га. Безумовно, такі можливості розмноження у природніх умовах через ряд об`єктивних, так і суб`єктивних причин залишаються не реалізованими, проте цілком можливими, що, до речі, відбувається в західних регіонах нашої країни. Саме  тому, не випадково в цих регіонах широко застосовується різні методи боротьби з мишоподібними гризунами, а особливо біологічний метод шляхом виробництва та застосування зернового бактероденциду фіто санітарними біолабораторіями.

Регулювання чисельності гризунів неможливе без постійного спостереження за ними та їх розселенням. Для цього агрономами господарств спільно з працівниками відділу фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавські області систематично проводять планові обстеження земель сільськогосподарських угідь.

Чисельність гризунів на посівах польових культур визначають методом маршрутного огляду ділянки 0,5 га на полях до 100 га та 1 га – на більших за площею полях. Для цього, по діагоналі поля вздовж 1 км на смузі шириною 5 м, підраховують кількість колоній і нір. Наявність заселених нір встановлюють притоптуванням удень і перевіркою відкритих наступного ранку. Відповідні обстеження проводять навесні та восени. Захист посівів озимини, багаторічних трав за наявності 5 колоній на гектар.

Основною метою зниження чисельності гризунів є недопущення втрат у господарсько-відчутних кількостях. Цього досягають шляхом планомірного виконання комплексної системи, яка включає господарські, агротехнічні заходи, своєчасне обстеження сільськогосподарських угідь на заселеність гризунами, складання прогнозів шкідливості та проведення хімічних заходів щодо зниження чисельності гризунів. Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: боротьба з бур`янами на полях і в місцях резервації гризунів, своєчасне і без втрат збирання врожаю, вчасна і якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази та надійного сховища. Проте, (No-till) передбачає сівбу озимих зернових під покрив із пожнивних залишків, що забезпечує мишоподібним гризунам сприятливі умови для живлення та розмноження. Для постійного контролю їх чисельності при перевищенні відповідних порогів ЕПШ неминуче зростає необхідність посилення моніторингу та проведення обробіток родентицидними препаратами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Більш надійніші і безпечніші для захисту від мишоподібних гризунів є біологічні препарати, такі як Бактеронцид, родента Біо, зерновий Бактоцид і інші. Дані препарати мають сувору вибірковість. Так, за потрапляння зараженого зерна в організм гризуна, розвивається кишково-шлункове захворювання. Загибель настає на 3-14 добу – це єдині ротентициди, які забезпечують контактне перезараження мишей в популяції. Летальна доза для однієї  миші становить 2-3 зернини заражені родентицидним препаратом. Волога зернова принада (наприклад Родента Біо) застосовується проти мишоподібних гризунів на посівах сільськогосподарських культур, на луках, пасовищах, лісах, скиртах, елеваторах, складських і тваринницьких приміщеннях, на дачах і у приватних помешканнях. Препарат можна застосовувати в будь-яку пору року, навіть взимку за температури -25 градусів Цельсія. Біологічна ефективність препарату складає 90%. Ефективним засобом захисту також є використання родентицидів з класу антикоагулянтів крові: Шторм, 0,005% воскові брикети, «Смерть щурам», Антимиша, Багіра і інші. Дані препарати впливають на згортання крові, підвищують проникність капілярів, що призводить до крововиливів у внутрішню порожнину. Загибель гризунів настає на 3-8 добу з моменту отруєння. Усі вищезазначені препарати використовуються проти шкідників складів, зерносховищ, зернопереробних підприємств.

З новинок одним із найкращих препаратів у боротьбі з гризунами є інноваційний засіб – «Талон-тм». Це надзвичайно привабливий для споживання мишовидними гризунами родентицид, який містить антикоагулянт ІІ покоління із групи кумаринів ефективний з різними видами гризунів. Він ідеально підходить навіть в місцях громадського харчування, в більшості житлових і комерційних приміщень. Однак варто не забувати, аби родентицид діяв лише за призначенням і не потрапив до свійських тварин  чи людини, його варто розкладати лише в спеціальних місцях появи гризунів, у контейнерах, норах тощо. Будь-які родентициди розкидати на полях  теж ні в якому разі не можна, бо окрім гризунів там можуть харчуватися птахи та інші корисні тварини. Тому варто пам`ятати, що хімічні засоби захисту можна використовувати лише закладаючи їх безпосередньо в нори, при цьому нори потрібно закривати, щоб отрута не потрапила до нецільових видів, й інші тварини чи птахи не отруїлися. Хижі птахи харчуються гризунами і з`ївши отруєну здобич можуть загинути. А це знищення популяції птахів, переривання ланцюжка живлення в природі може привести до вимирання видів. Крім того, основне завдання – відокремити шкідників від людського середовища шляхом їх відлякування, бо завдяки їх біологічним особливостям знищити їх як вид неможливо і нереально, так як в свій час ми намагалися знищити «за океанського зайду» – колорадського жука, і що з цього вийшло знаємо ми всі – з`явилися нові популяції які стійкі до всіх нині діючих проти них пестицидів. Самі люди, на жаль, породжують нашестя гризунів, перетворюючи міста і села, склади, зерносховища і інші місця своєї діяльності на смітники, створюючи поживне середовище для гризунів. Всіх шкідників варто відмежовувати від людського життя, і тоді ніякої шкоди вони не завдаватимуть.

Автор: провідний спеціаліст відділу фіто санітарної безпеки Лубенського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській  області Василь  БАГНО