Сьогодні ми вітаємо майстрів небесної навігації – фахівців штурманської служби авіації Збройних Сил України. У сучасних умовах ведення бойових дій роль штурмана є визначальною у забезпеченні боєздатності авіаційних підрозділів. Від професійності, точності розрахунків та оперативності прийняття рішень штурманською службою безпосередньо залежить ефективність ураження наземних і повітряних цілей, безпека польотів та успішне виконання стратегічних завдань.
Щиро вітаю Вас із професійним святом – Днем військ протиповітряної оборони Збройних Сил України! Ваш щоденний подвиг – це надійний щит неба України, безпека мирного населення та впевненість наших воїнів на землі. Саме завдяки вам ворог не панує в повітрі, а його ракети та дрони все частіше не долітають до цілі. Ви – невидимі Герої, що цілодобово стоять на варті нашого спокою і тримаєте небо.
Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна…. Пам’ять за загиблими – ніколи не згасне! Йдуть від нас кращі з кращих. Нічим не заповнити ці втрати. Жодними словами не утішити рідних і близьких. І одне лише може пом’якшити гіркоту втрат – це наша пам’ять, це розуміння того, що жертви не були марними..
Високою державною нагородою удостоєно нашого земляка-військовослужбовця Збройних Сил України – Артема Анатолійовича Кравченка. Указом Президента України від 25 грудня2024 року №880 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, головний сержант Артем Кравченко відзначений почесною нагородою – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На превеликий жаль, посмертно.
Біль від втрат Героїв – це біль, який пронизує не лише родини, де вже ніколи не дочекаються з війни сина, чоловіка, брата, а й усе суспільство. Кожен наш Захисник – це цілий всесвіт: з мріями, з любов’ю, з добром, яке він ніс у світ. Таким був наш земляк, Герой-захисник Володимир Олександрович Качаненко, якого вбила кровожерлива путінська армада.
З глибоким сумом повідомляємо про трагедію, що трапилася 11 квітня 2025 року. Після тривалої боротьби за життя відійшов у вічність наш земляк із міста Хорола, Герой-захисник України – Володимир Олександрович Качаненко. 25 лютого 2025 року солдат, стрілець стрілецького відділення окремого стрілецького батальйону 63 ОМБр отримав тяжке поранення в голову в результаті ворожого танкового обстрілу, гідно й героїчно даючи відсіч противнику.
Громади центральної та західної України допомагають громадам із прифронтових територій, які найбільше постраждали від російських окупантів. Президентський проєкт «Пліч-о-пліч» має на меті закласти міцний фундамент для єднання громад, запровадити та зміцнити нові зв’язки між громадами-партнерами та громадами-форпостами, щоб вистояти у нелегкі для всієї країни часи.
Війна наносить все глибші рани. Війна не жаліє нікого, забираючи навічно кращих синів і доньок України. Наш земляк з Хорольщини – Олександр Миколайович П’янін, який вважався зниклим безвісти з 29 липня 2022 у Чернігівській області, повернувся додому на вічний спочинок після пройденого пекла кровопролитної російсько-української війни. На жаль сподівання на те, що Воїн повернеться живим, давно згасли.
Орденами «За мужність» III ступеня посмертно нагородили Воїнів-захисників Хорольщини – Бокшу Івана Олексійовича, Черницького Валентина Олексійовича та Гречихина Владислава Станіславовича. З глибокою шаною та щиросердною вдячністю рідним полеглих Героїв вручено нагороди від офіцерів ТЦК та СП: Івану Бокші та Валентину Черницькому – від 1 відділу Лубенського РТЦК та СП, а Владиславу Гречихину днями раніше – від Великобагачанського РТЦК та СП.
Українському військовому Олегу Олександровича Козловському присвоєно високу державну відзнаку – орден «За мужність» ІІІ ступеня, на жаль, посмертно. Президент України підписав відповідний указ, відзначивши його особисту відвагу, самопожертву та значний внесок у захист суверенітету й територіальної цілісності України. Олег Козловський проявив себе як справжній Герой у найскладніших умовах сучасної війни.
