Орденами «За мужність» III ступеня посмертно нагородили Воїнів-захисників Хорольщини – Бокшу Івана Олексійовича, Черницького Валентина Олексійовича та Гречихина Владислава Станіславовича. З глибокою шаною та щиросердною вдячністю рідним полеглих Героїв вручено нагороди від офіцерів ТЦК та СП: Івану Бокші та Валентину Черницькому – від 1 відділу Лубенського РТЦК та СП, а Владиславу Гречихину днями раніше – від Великобагачанського РТЦК та СП.
Українському військовому Олегу Олександровича Козловському присвоєно високу державну відзнаку – орден «За мужність» ІІІ ступеня, на жаль, посмертно. Президент України підписав відповідний указ, відзначивши його особисту відвагу, самопожертву та значний внесок у захист суверенітету й територіальної цілісності України. Олег Козловський проявив себе як справжній Герой у найскладніших умовах сучасної війни.
У червні 2024 року на конференції держав-учасниць Конвенції про права людей з інвалідністю, яка відбулася в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, українська делегація зазначала:- Більше ніж два роки повномасштабної війни росії проти України спричинили стрімке зростання кількості людей, які мають інвалідність. І ця інвалідність має іншу природу, ніж у часи до війни: насамперед вона виникає внаслідок бойових дій і ворожих обстрілів мирних українських міст.
До уваги суб’єктів господарської діяльності різних форм власності, керівників підприємств, установ та організацій Хорольської міської територіальної громади, що використовують власні системи зовнішнього відеоспостереження!
З метою попередження та недопущення несанкціонованого поширення інформації про розташування сил та засобів Збройних Сил України, в тому числі роботи протиповітряної оборони, звертаємося до вас з проханням негайно припинити використання веб-камер зовнішнього спостереження, дані яких розповсюджуються на загальнодоступних та соціально-орієнтованих ресурсах мережі Інтернет.
Днями Хорольська громада отримала чорну звістку з військової частини про полеглого у листопаді минулого року Героя – Миколу Олександровича Манжоса, який нарешті повертається «на щиті» додому. Ім’я мужнього і відважного Захисника – солдата, оператора відділення безпілотних літаючих апаратів окремого взводу розвідки 1-ої окремої танкової Сіверської (Гончарівської) бригади назавжди залишиться символом незламності духу та жертовності в боротьбі за свободу України.
Хорольська громада з важким болем і невимовною тугою повідомляє про полеглого у листопаді минулого року Героя – Миколу Олександровича Манжоса, який нарешті повертається «на щиті» додому. Ім’я мужнього і відважного Захисника – солдата, оператора відділення безпілотних літаючих апаратів окремого взводу розвідки 1-ої окремої танкової Сіверської (Гончарівської) бригади назавжди залишиться символом незламності духу та жертовності в боротьбі за свободу України.
Щиро вітаємо вас з професійним святом – Днем працівників лісу! Ліс – це найбільше природне багатство, запорука екологічної безпеки і основа економічної стабільності. Лісові насадження дають усім нам змогу дихати свіжим повітрям. Збереження, примноження, дбайливе і раціональне використання цього безцінного скарбу – обов’язок не лише лісників, а й кожного жителя громади.
Найкращі. Наймогутніші. Найміцніші. Саме такі чоловіки – гідні сини України стають у стрій військових формувань Збройних Сил України та Сил Оборони, аби боронити рідну землю і український народ від ворожих посягань. На жаль, війна продовжує забирати найкращих, хто без роздумів і вагань став на захист Батьківщини. Пекельним болем пронизала серця мешканців Хорольської громади трагічна звістка з фронту.
Найкращі. Наймогутніші. Найміцніші. Саме такі чоловіки – гідні сини України стають у стрій військових формувань Збройних Сил України та Сил Оборони, аби боронити рідну землю і український народ від ворожих посягань. Війна продовжує забирати найкращих, хто без роздумів і вагань став на захист Батьківщини. Пекельним болем пронизала серця мешканців Хорольської громади трагічна звістка з фронту.
Вишиванка – це український національний символ, як герб, гімн та прапор. Вона допомагає зберігати глибоке коріння української нації та нашу давню ідентичність. Вишиту сорочку, як і вишитий рушник передають з роду в рід, бережуть як безцінну реліквію. З прадавніх часів і понині з любов’ю вишиті матусею візерунки служили оберегом і з теплотою нагадували про рідну домівку. У наш час відважні українські захисники теж одягають вишиванки під військову форму. Як святиню, як оберег, як захист від ворожих куль.
