Є люди, чиє життя вимірюється не роками, а вчинками. Є Воїни, чий шлях, хоч би яким коротким він був, назавжди стає частиною історії рідної землі. Саме таким був Євгеній Володимирович Тимошенко – молодий сокіл Хорольщини, який віддав своє життя за Україну. У вівторок, 1 вересня 2026 року, хорольське земляцтво схилило голови в глибокій скорботі на площі Кобзаря в середмісті Хорола, прощаючись із нашим земляком, старшим солдатом, командиром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів (БАК) взводу БАК роти БАК батальйону безпілотних систем 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького у складі 11-го армійського корпусу ОК «Північ» Сухопутних військ ЗСУ – Євгенієм Тимошенком.
Хімічна небезпека виникає у разі аварій на підприємствах, під час транспортування небезпечних речовин або внаслідок інших надзвичайних ситуацій, пов'язаних із викидом токсичних хімічних речовин. Під час війни існує додаткова загроза влучання ракет, бомб, снарядів, БПЛА, чи їх уламків в об’єкти підвищеної небезпеки.
Війна щодня забирає життя найкращих синів і доньок України, залишаючи невимовний біль у серцях рідних, близьких та всієї громади. Вона безжально калічить долі, руйнує сім'ї, стирає часові межі між надією і вічністю, між минулим і сьогоденням, між сном і жорстокою реальністю, між життям і смертю. Особливо нестерпними є звістки, які приходять після довгих місяців, а іноді й років болісного очікування, коли підтверджується загибель тих, кого рідні до останнього вважали живими, кого щодня чекали вдома, молилися за них і вірили в диво.
Російсько-українська війна щодня забирає життя найкращих синів і доньок України, залишаючи невимовний біль у серцях рідних, близьких та всієї громади. Війна безжально калічить долі, руйнує сім'ї, стирає часові межі між надією і вічністю, між минулим і сьогоденням, між сном і жорстокою реальністю, між життям і смертю. Особливо нестерпними є звістки, які приходять після довгих місяців, а іноді й років болісного очікування, коли підтверджується загибель тих, кого рідні до останнього вважали живими, кого щодня чекали вдома, молилися за них і вірили в диво.
Щорічно 4 липня згідно з Указом Президента України від 4 квітня 2018 року №97 відзначається День Національної поліції. Професія поліцейського – це покликання для мужніх, рішучих та відданих своїй державі людей. У часи великих випробувань роль поліцейського змінила свій масштаб і значення.
Щорічно, 27 травня, ми віддаємо шану працівникам екстреної медичної допомоги Хорольської громади і всієї України! Вітаємо колектив Хорольської підстанції станції №3 м.Лубни комунальної установи «Полтавський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради». Ваша робота – це не просто професія, це щоденний іспит на мужність, витримку та людяність.
Щорічно, 10 травня, Україна відзначає День матері. Це свято тих, хто дарує життя, хто першим бере за руку і хто ніколи не втомлюється чекати. В останні роки воно набуло для кожного з нас особливого, значно глибшого змісту. У цей день серце кожного жителя нашої Хорольської громади сповнене безмежної вдячності та світлого смутку.
Світлі дні Великоднього передзвоння, що мали б нести надію, мир і духовне оновлення, знову оповиті невимовним болем страшної війни. Напередодні Вербної неділі Хорольську громаду пронизала чергова чорна звістка, від якої стискається серце й холоне душа. У середу, 1 квітня 2026 року, на бойовій позиції у Краматорському р-ні Донецької обл., до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі, героїчно загинув солдат-піхотинець, стрілець-помічник гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону 143-ї окремої механізованої бригади ЗСУ – Ярослав Олександрович Терентєв.
Що таке туберкульоз?
Туберкульоз – це серйозне інфекційне захворювання, спричинене бактерією Mycobacterium tuberculosis. Найчастіше воно вражає легені, але у деяких випадках може поширюватися на інші органи, наприклад: кістки, мозок, нирки та лімфатичну систему.
Сьогодні, 16 лютого, ми відзначаємо День єднання. Це не просто дата в календарі, це нагадування про те, що коли ми тримаємося разом – ми стаємо непохитною стіною. Це наш спосіб сказати: ми є, ми разом і ми вистоїмо. Ми, українці – це різні міста, різні професії та різні погляди, але одне спільне серце, яке б’ється в унісон. Наша сила в тому, що ми об’єднані спільною метою: жити у вільній, незалежній та мирній країні.
