Немов білим журавлиним ключем, що розтинає небесну блакить, повертаються у рідний Хорольський край Захисники – ті, хто віддав найдорожче за свободу Батьківщини. Вони йдуть у вічність тихим кроком безсмертя, але назавжди залишаються у серцях живих. У переддень Великодніх свят, під скорботні звуки церковних передзвонів, Хорольська громада проведе в останню путь ще одного з найкращих синів України – Ігоря Івановича Зайця.

Немов білим журавлиним ключем, що розтинає небесну блакить, повертаються у рідний Хорольський край Захисники – ті, хто віддав найдорожче за свободу Батьківщини. Вони йдуть у вічність тихим кроком безсмертя, але назавжди залишаються у серцях живих. У переддень Великодніх свят, під скорботні звуки церковних передзвонів, Хорольська громада провела в останню путь ще одного з найкращих синів України – Ігоря Івановича Зайця.

У переддень Дня Державного Прапора України, 22 серпня 2025 року, хорольське земляцтво з представниками місцевої влади зібралися разом перед приміщенням міської ради, аби віддати шану одному з найвеличніших символів нашої державності – Державному Прапору. День Прапора – це свято єдності, бо де б ми не були – вдома чи за тисячі кілометрів від рідної домівки – серце українця завжди б’ється у такт із нашим синьо-жовтим стягом. Він єднає покоління, гуртує навколо ідеї вільної, сильної, європейської України.