24 серпня 2025 року в селі Трубайці Вишняківського старостинського округу Хорольської міської територіальної громади відбувся яскравий і багатий на емоції соціокультурний захід – Етнофестиваль «Прощання з літом», приурочений до Дня Прапора України та 34-ї річниці Незалежності.
Затяжна і виснажлива російсько-українська війна не просто безпощадно вбиває. Вона знищує фізично, катує, тисне і морально ламає навіть найміцніших. Навіть до тих, хто сховався за стіною байдужості вона все ближче підкрадається, бо насправді ближче, ніж здається. У війни немає правил, вона вражає жорстокістю, залишаючи глибокі шрами на землі, у душах і серцях людей.
Раді повідомити про нові кадрові призначення у Хорольській мистецькій школі. Анатолій Іванович Темник пішов на заслужений відпочинок та передав своє дітище у надійні руки – Валентині Василівні Олійник. 20 серпня 2024 року в глядацькому залі мистецької школи відбулося урочисте зібрання за участі представників місцевої влади – міського голови Сергія Михайловича Волошина, керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету Галини Михайлівни Козлової, начальника відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Оксани Володимирівни Левіної та колективу закладу позашкільної освіти.
Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка: раптово обірвалося життя видатного діяча культури і мистецтва Хорольщини Олександра Ганзенка
Олександр Васильович Ганзенко – людина шанована і знатна не лише в Хорольській громаді, а й далеко за її межами. Смерть зненацька прийняла його в свої холодні обійми в 49-річному віці. 20 серпня 2024 року золоте серце великого митця навічно зупинилося. Від гіркоти тяжкої втрати зупинилася у німому мовчанні мить і затихли в просторі всі звуки. У звучанні мелодій минуло все його життя, яке він присвятив музичному мистецтву і розвитку музичної освіти у сільській місцевості.
В останній день розпаленого сонцем першого літнього місяця, 30 червня 2024 року, на березі річки Голубиха у Вишняківському старостаті відбулося святкове атмосферне дійство – фестиваль «Барви Хорольщини». Благодійний фестиваль пронизаний духом унікальної, самобутньої, неповторної, різноманітної української культури, етнічних традицій та старовинних обрядів.
У цьому році Хорольська мистецька (музична) школа відзначає пишне свято – 65-річчя від дати заснування. 22 березня 2024 року в глядацькому залі розгорнулося ціле святкове мистецьке дійство, яке об’єднало широке коло людей різних поколінь і сфер діяльності. Втім, всіх присутніх у залі поєднала любов до мистецтва та різні стежини долі, які привели до порогу нашої славної музичної школи.
Наша сила – у нашій єдності і згуртованості, прагненні бути корисними своїй громаді, державі, ЗСУ! Українська пісня є символом вільної, сильної, нескореної України. Впевнені, вже зовсім скоро вона зазвучить по-новому – пісня України, яка Перемогла. Сьогодні, 7 квітня відбувся благодійний захід, присвячений 10-річчю творчої діяльності ансамблю «Журавка». З ювілейною датою від імені міського голови Сергія Волошина, депутатського корпусу та виконавчого комітету міської ради колектив привітали секретар міської ради Юлія Бойко, заступник міського голови Валентин Місніченко. Побажали міцного здоров’я, натхнення та творчих успіхів.
у перший день літа в цьому році ми відзначаємо Міжнародний день захисту прав дітей з горем і смутком. Через віроломне вторгнення і напад російської федерації на Україну гинуть і страждають діти. Там, де починається війна, там закінчується здоровий глузд. І найстрашніше у війні, коли завчасно обриваються життя маленьких людей. Саме зараз наша країна перебуває в такій ситуації, коли ми повинні як ніколи боротися і виборювати свободу й щасливе майбутнє для наших дітей.
Зима чарує своєю красою й розмаїттям свят, які на Хорольщині традиційно доповнюють проведенням дитячого пісенного конкурсу. 9 січня 2022 року в глядацькому залі Хорольського базового будинку культури відбувся ХІХ фестиваль "Хорольські зірочки". На сцені виблискувала своїми співочими талантами ціла плеяда зірочок Хорольського краю.
Любити життя таким, як воно є, здатна не кожна людина. Його цінність усвідомлюється лише тоді, коли втрачаєш здоров’я або ж не можеш повноцінно і активно жити в умовах непростого, динамічного, а часом і жорстокого сьогодення. Для людей з інвалідністю властиве відчуття тонких граней буття, адже їх система цінностей базується на пошуках радості в простих речах.
