Вечір 27 червня 2025 року став особливим для тих, хто попрощався зі шкільним життям і ринув до обріїв дорослого життя. У цей святковий і водночас сумний вечір сплелись воєдино гіркота прощання зі світлом великої надії. У душевній і зворушливій атмосфері пройшов випускний вечір у Андріївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, де попрощалися з дитинством п’ятеро здобувачів освіти – двоє молодих мрійників і троє мрійниць, які ось-ось вирушають у дорогу самостійного життя.
Руйнівна жорстокість війни перетинає всі межі й безперестанно сіє смерть, людські страждання і розруху. Масштаби втрат для громади і всієї України вражають, ступінь болю гірких втрат сягає невидимої й немислимої глибини. У війні з російськими окупантами з 2014 року Хорольщина втратила вже 69 земляків. У Покровськобагачанський старостат на вічний спочинок повернувся «на щиті» з полю бою 11-й боєць – мешканець с.Тарасівка.
Російсько-українська війна лютує з особливою жорстокістю і на початку лютого 2024 року в нашу громаду донеслась чорна звістка про загибель земляка-військовослужбовця ЗСУ із с.Покровська Багачка. При виконанні бойового завдання, під час воєнних дій на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони в с.Богданівка Бахмутського р-ну Донецької обл. загинув смертю хоробрих солдат, стрілець 2 взводу 2 роти 463 батальйону 143 окремої піхотної бригади – Зуй Володимир Владиславович.
Небо плаче зливами, оплакуючи тіла полеглих захисників із Хорольського краю. 17 листопада багатолюдна громада попрощалася із земляками, які полягли на полю бою 9 листопада 2022 року. Унаслідок ворожого авіаудару в місті Бахмуті Донецької області загинули наші земляки-військовослужбовці – РЕШТА Володимир Федорович (21.07.1963 р.н.) із с.Березняки та КИСЛЯК Віктор Васильович (14.06.1977 р.н.) із с.Єрківці. Разом дружили, пліч-о-пліч стримували ворожі атаки і разом повернулися однією дорогою на вічний спочинок…
У визвольній боротьбі за Україну Хорольська громада втратила вже 25 найкращих своїх земляків. З одним із загиблих захисників попрощалися хорольці 29 жовтня на площі геніального пророка, національного героя і символа України Тараса Шевченка. Війна забирає найкращих, хто без вагань і роздумів у перших рядах могутньої армії стає на захист рідної країни, землі і народу. Саме таким був наш земляк, уродженець села Грушине Новоаврамівського старостинського округу Левченко Микола Анатолійович.
