21 листопада Хорольська громада відзначила 11-ту річницю Революції Гідності та Свободи та 20-ту річницю Помаранчевої Революції патріотичним благодійним заходом в підтримку ЗСУ «Вільні творять майбутнє» у глядацькому залі Хорольського базового будинку культури. Урочистий захід об’єднав громаду в шануванні подвигу українського народу, його відчайдушної боротьби за незалежність і свободу.
Бойові медалі й нагороди – це не лише відзначення подвигу за мужність і звитягу, проявлені під час виконання військового обов’язку для захисту України та її народу. Це реліквія, яка залишиться навіки й передаватиметься із покоління в покоління. Це новітня історія, яку вивчатимуть і шануватимуть майбутні покоління. Це біль і сльози рідних, що все життя несуть тягар непоправної втрати і непомірної жертовності. Це метал, просякнутий кров’ю і потом, обпалений і закалений полум’ям страшної російсько-української війни, яка повномасштабно триває вже майже 1000 днів, а в цілому понад 10 років.
1 жовтня в Україні відзначатиметься День захисників і захисниць. Це свято запроваджено 2014 року на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.
Російський агресор приніс українському народові стаждання й нелюдські випробування, що досі не знав цивілізований світ і донині не усвідомив ціну непоправних неосяжних втрат. Стоголосим ехом людського болю, страхів, страждань, розпачу і мук доносяться із фрону трагічні звістки про втрату наших Героїв-захисників. Більше двох довгих років, з 30 травня 2022 року, невідомою була доля лікаря-травматолога з Хорольщини Сергія Івановича Тараненка.
Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами України» від 30 квітня 2024 року №255 посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня нашого земляка-військовослужбовця ЗСУ Левченка Романа Володимировича. Високу державну нагороду за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку вручили його сину – Антону Левченку.
В останній день розпаленого сонцем першого літнього місяця, 30 червня 2024 року, на березі річки Голубиха у Вишняківському старостаті відбулося святкове атмосферне дійство – фестиваль «Барви Хорольщини». Благодійний фестиваль пронизаний духом унікальної, самобутньої, неповторної, різноманітної української культури, етнічних традицій та старовинних обрядів.
15 та 16 червня 2024 року на мототреці імені Анатолія Кирияченка в с.Вишняки Хорольської громади відбулися змагання за Кубок України з мотоболу. Цьогоріч у турнірі згідно календаря Чемпіонату з мотоболу змагатимуться за першість лише три команди України: «Дружба» (с.Мачухи), «Нива» (с.Вишняки) і «Поділля-Мотор» (м.Камʼянець-Подільський). Ці три команди боролися й за Кубок на вишняківському стадіоні в рамках благодійного заходу в підтримку Збройних Сил України.
За Україну треба не помирати, а битися і бути готовим боротися до кінця, як це робив наш земляк з міста Хорола – мужній Воїн Микола Миколайович Рідкобород. Він відчайдушно обороняв Батьківщину, втім серце звитяжного лицаря навічно зупинилося 9 червня 2024 року в м. Святогірськ Краматорського р-ну Донецької обл. Ця трагічна звістка увірвалася чорним вороном у Хорольську громаду, до родини полеглого Захисника.
Часи випробувань для сучасної України – це непрості випробування для кожного з нас. Російський агресор прийшов до нас з війною, розділивши життя на «до» і «після». Щодня війна приносить горе, скорботу та втрати в українські родини. Ще в одну хорольську родину прийшла страшна звістка з фронту про загибель Героя-захисника. 17 травня 2024 року в бою за Батьківщину поблизу н.п. Красногорівка Покровського р-ну Донецької обл. загинув наш земляк, солдат, водій стрілецького батальйону – Горбунов Станіслав Леонідович.
26 квітня 2024 року Хорольська громада відзначила 38-мі роковини Чорнобильської трагедії – найбільшої радіаційної аварії в історії людства. У цей день ми говоримо не тільки про саму аварію на ЧАЕС, а й про те, що це може статися знову. У цей день ми вшановуємо пам’ять усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї страшної техногенної катастрофи планетарного масштабу, а також шанують ліквідаторів наслідків аварії.
