У другу неділю травня, який вважається місяцем Пречистої Діви Марії, в Україні відзначається День матері. Це, мабуть, одне з найтепліших і найщиріших свят, адже кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в душі єдиний і неповторний образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити, незважаючи ні на що.
Щиро вітаю Вас з великим християнським святом Святого Входу Господнього в Єрусалим, або, як його ще називають у народі – Вербною Неділею. Це свято споконвіку символізує життєву силу, зміцнює нашу віру в перемогу миру і справедливості, спонукає до добрих справ і вчинків, наповнює наші душі надією на оновлення і зміни на краще.
Сьогодні, 24 листопада 2017 року, у Хоролі відбулася жалобна хода до пам’ятного знаку Жертвам Голодомору, який входить до Меморіального комплексу поблизу ботанічного саду, у зв’язку з 84-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні ˗ геноциду Українського народу.
Хорольці на мітингу-реквіємі
до Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років
…Масштаб пам’яті про Голодомор є для нас, українських громадян, мірилом національної гідності і людської чесності. Ми повинні зберегти пам’ять про Голодомор, адже це дасть шанс нашому народові бути одним цілим. Голодомор — це не великий голод чи відсутність їжі, це вбивство, спланована і неминуча смерть мільйонів. Упродовж десятків років ця пам’ять — сховане у катакомби одкровення — зберігалася сотнями, можливо тисячами людей. Вона передавалася далі: зі страхом, але насамперед проти страху. Ми здатні зберегти цю пам’ять з гідністю, усвідомленим миром і повагою до себе…
22 листопада у Хоролі відбувся мітинг-реквієм до Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років до 80-х роковин Голодомору. Саме поруч з Меморіальним комплексом «Хорольська яма», де встановлено пам’ятний знак Жертвам Голодомору, і пройшло це зібрання, яке традиційно об’єднало Хорольську громаду пом’янути тих, хто став безневинною жертвою страшних днів 1932-1933 років – геноциду проти людей, кількість яких і досі нікому не відома.
