Є місця, де тиша промовляє голосніше за слова. Є імена, які час не здатен стерти. Є подвиг, що назавжди залишається у пам’яті народу. Саме таким місцем відтепер є Алея Героїв у Петракіївці Вишневого старостинського округу, де 3 вересня 2026 року відкрили меморіальні дошки на честь полеглих Захисників України – Олександра Анатолійовича Микитенка та Олександра Івановича Кузнецова.
Війна щодня кривавими рядками вписує в новітню історію України імена тих, хто став незламним щитом між світлом і темрявою, між добром і злом, між свободою і поневоленням. І найболючіше усвідомлювати, що в цьому кривавому горнилі російсько-української війн ми втрачаємо найкращих – мужніх синів України, її гордість і цвіт, тих, кому ще належало жити, любити, ростити дітей і творити майбутнє незалежної держави.
Війна не залишає права на помилку. Вона щодня вписує у новітню історію України імена тих, хто став незламним щитом між світлом і темрявою, між добром і злом, між свободою і поневоленням. Найболючіше усвідомлювати, що у цьому кривавому горнилі російсько-української війни ми втрачаємо найкращих – наших мужніх синів, гордість нації, цвіт українського народу, тих, кому судилося творити майбутнє незалежної держави. Хорольська громада знову схиляє голови у скорботі, бо до Небесного Воїнства долучився ще один наш земляк, уродженець міста Хорола – мужній Захисник України Володимир Анатолійович Гирич.
Війна не залишає права на помилку. Вона щодня вписує у новітню історію України імена тих, хто став незламним щитом між світлом і темрявою, між добром і злом, між свободою і поневоленням. Найболючіше усвідомлювати, що у цьому кривавому горнилі російсько-української війни ми втрачаємо найкращих – наших мужніх синів, гордість нації, цвіт українського народу, тих, кому судилося творити майбутнє незалежної держави. Сьогодні Хорольська громада знову схиляє голови у скорботі, бо до Небесного Воїнства долучився ще один наш земляк, уродженець міста Хорола – мужній Захисник України Володимир Анатолійович Гирич.
Щорічно, 26 квітня, ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, чиє життя обірвалося через невидимий, але смертоносний вогонь реактора і вшановуємо мужність тих, хто попри все став на шляху глобальної катастрофи. Минає 40 років із того страшного дня, коли чорнобильська ніч назавжди змінила долі мільйонів українців. 40 років – це ціле покоління, але біль тієї трагедії не притуплюється часом, а лише набуває іншого, глибшого виміру.
У зв’язку з підвищеною небезпекою виявлення вибухонебезпечних предметів (снарядів, мін, гранат, детонаторів тощо), просимо бути вкрай обережними! У разі виявлення підозрілого предмета категорично забороняється:
У найтяжчі для нашої країни часи, підтримка фронту в тилу – першочергове завдання кожного! Сили оборони України та ЗСУ потребують не лише зброї, військового спорядження, а й речей повсякденного вжитку, без яких не обійтися в умовах фронтового побуту. На передовій лінії оборони, в окопах і бліндажах, наші Воїни-захисники стоять на цілодобовій варті нашого спокою в тилу.
Пекучий біль втрати на Курщині нашого земляка військовослужбовця ЗСУ, командира танка Олександра Олексійовича Качаненка стискає серце невимовним болем. У Хорольську громаду все частіше надходять моторошні звістки – сповіщення про загибель тих, хто мав би ще жити і жити. Загибель молодих людей у розквіті сил – це непоправна втрата не лише для нашої громади, але і для України.
24 лютого 2022 року Національний банк України ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке рішення ухвалене у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією російської федерації та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності.
Настала зима. Для одних вона бажана та довгоочікувана, чудова пора відпочинку на льоду, для інших вона зв’язана з дискомфортом холодів, заметілей, можливим травмуванням під час ожеледиці та небезпекою провалитися під лід. Зимова краса приваблива по-своєму, але для більшості людей – це забави на ковзанах, лижах, санчатах.



border="0">
border="0">
border="0">