У п’ятницю, 15 травня, у місті Києві оголошено День жалоби за загиблими внаслідок масованої російської атаки у ніч на 14 травня. Чорна ніч, сповнена вибухів, болю та людського відчаю, забрала життя 24 мирних мешканців столиці, серед яких – троє невинних дітей. Ще 48 людей зазнали поранень, серед постраждалих – двоє дітей.
Дорогою честі повертається з фронтових рубежів у безсмертя Герой, який загартувався в запеклих боях і став не просто Воїном, а легендою. Ще одна болюча втрата чорним крилом торкнулася Хорольської землі – у скорботі схиляємо голови перед світлою пам’яттю Андрія Олександровича Папія, уродженця села Ялосовецьке.
У понеділок, 29 грудня Хорольська громада з невимовним болем і тихою молитвою попрощалася зі своїм Захисником – Василем Олександровичем Ричком. У морозному повітрі звучали слова прощання, а серця стискалися від усвідомлення втрати.
1 жовтня – важлива дата в історії новітньої України, яка поєднує в собі свято Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, а віднедавна – День Захисників та Захисниць України. Для нашої країни на сьогодні – це одне з найголовніших свят, адже на плечах наших славних оборонців тримається вся держава.
Для Хорольської громади й усієї Полтавщини ця дата назавжди залишиться жалобною. Рік тому, 3 вересня 2024 року, ворог завдав страшного удару по обласному центру. Росія застосувала балістичні ракети, які влучили у будівлю Полтавського інституту зв’язку та лікарню.
Сьогодні, 18 червня, разом з усією країною Хорольська громада вшановує пам’ять невинно загиблих унаслідок жахливої ракетної атаки російської армії смерті на місто Київ в ніч з 16 на 17 червня. Цей день оголошено Днем жалоби – днем спільного болю, скорботи та єднання. Особливо боляче згадувати ворожий удар по лікарні "Охматдит" в Києві, де лікувалися тяжко хворі українські діти. Цинічні злочини російської федерації та геноцид українського народу не припиняються.
Хорольська громада знову схиляє голови в глибокій жалобі… На вічний спочинок повертається додому «на щиті» наш земляк, мешканець села Петракіївка – Чурганов Юрій Олександрович, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю. 23 березня 2025 року поблизу н.п. Мар'їне Сумського району обірвалося життя солдата, стрільця-снайпера 47-ої окремої механізованої бригади «Магура».
Війна не жаліє нікого, хто опиняється під прицільним ворожим вогнем. У російсько-українській війні країна-агресор позбувається непотрібного баласту, а Україна втрачає найкращих. Затамувавши подих у безкінечному потоку втрат, ми всі з великими надіями та вірою в дива чекали з початку нового 2025 року новин про припинення кровопролиття, про врегулювання збройного конфлікту шляхом притягнення до відповідальності й найвищої міри покарання рф за масові вбивства мирних українців і військових.
Ми продовжуємо втрачати наших людей, які гинуть від масованих ракетних атак у мирних населених пунктах і в боях на фронті. Хорольська громада з глибоким сумом повідомляє про важку втрату. У бою за незалежність та свободу України загинув наш земляк, справжній патріот і Герой, солдат, стрілець-снайпер окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України – Кірій Ігор Сергійович.
