Віками пам’ятатиме Хорольська громада та вся Україна той нестерпний біль від втрат, що все частіше озивається жалобою і молитвами за загиблими Воїнами. Особливо болісну втрату зазнала сім'я та друзі після трагічної загибелі мешканця міста Хорола в статусі внутрішньо переміщеної особи, солдата Євгенія Вікторовича Лук’янченка. Не лише від кулі ворога гинуть наші Захисники, а й від масованих ракетних обстрілів ще на етапі їх підготовки до зіткнення з ворогом на передовій лінії оборони.
Внаслідок ворожої атаки пошкоджено приміщення пункту обслуговування платників ГУ ДПС у Сумській області в одному з міст регіону. Про це повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух на своїй сторінці у Facebook.
На щастя, ніхто з працівників не постраждав. У приміщенні вибиті вікна та пошкоджені робочі місця.
12 липня 2025 року стало визначальним днем у житті ветерана російсько-української війни, уродженця м.Хорол – Сергія Калініченка. У Полтаві, під час урочистої церемонії, йому було вручено сертифікат на придбання житла, як символ вдячності держави за віддану службу й самопожертву на захист України. Житловий сертифікат передав особисто т.в.о. начальника Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут. Участь у заході також взяли міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова та заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук.
Сьогодні, 18 червня, разом з усією країною Хорольська громада вшановує пам’ять невинно загиблих унаслідок жахливої ракетної атаки російської армії смерті на місто Київ в ніч з 16 на 17 червня. Цей день оголошено Днем жалоби – днем спільного болю, скорботи та єднання. Особливо боляче згадувати ворожий удар по лікарні "Охматдит" в Києві, де лікувалися тяжко хворі українські діти. Цинічні злочини російської федерації та геноцид українського народу не припиняються.
У переддень 39-х роковин з дня страшної трагедії, що сколихнула весь світ, у Хоролі вшанували пам'ять жертв Чорнобильської катастрофи та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну чимало людей не втомлюються підставляти плече допомоги тим, хто того потребує. Порив до відновлення справедливого миру і Перемоги України обʼєднав увесь український народ і цивілізований світ.
До повномасштабної війни на площі Великого Кобзаря в середмісті Хорола випускників міських шкіл урочисто проводжали у доросле життя. Тепер ця площа стала місцем скорботи, звідки проводжають Героїв останньою земною дорогою. «На щиті» повернувся додому полеглий Герой, батько шести дітей, який не дожив до випускних своїх дітей. Його і всі великі плани на життя безжально вбила країна-терорист, для якої не шкода нікого, навіть дітей.
Останнім часом у медіа все частіше з'являються повідомлення про жорстокі бійки серед підлітків, які призводять до серйозних наслідків. Наприклад, випадки побиття школярів однолітками, конфлікти, що переростають у групові атаки, або навіть випадки, коли постраждалі отримують важкі травми.
Затяжна і виснажлива російсько-українська війна не просто безпощадно вбиває. Вона знищує фізично, катує, тисне і морально ламає навіть найміцніших. Навіть до тих, хто сховався за стіною байдужості вона все ближче підкрадається, бо насправді ближче, ніж здається. У війни немає правил, вона вражає жорстокістю, залишаючи глибокі шрами на землі, у душах і серцях людей.
Все більше свіжих могил з’являється на цвинтарях по всіх куточках України. Все більше державних прапорів майорить над тілами Героїв, що повернулися з поля бою «на щиті». Чорна звістка про загибель Воїна-земляка знову увірвалася у Хорольську громаду. Сповіщення про смерть Героя розірвало на шматки серця рідних і всіх, хто його знав особисто, як добродушну людину з великим золотим і хоробрим серцем.
