Шановні мешканці Хорольської міської територіальної громади! Закликаємо Вас взяти участь у жалобній церемонії прощання із полеглим Героєм Русланом Анатолійовичем Петрашем (02.11.1975 р.н.), який повернувся «на щиті». Прощання та заупокійна літія відбудуться у п’ятницю, 20 грудня об 11:00 год. по вул. Шевченка у селі Бутівці Старооаврамівського старостинського округу біля дому загиблого Захисника – рядового солдата стрільця-номер обслуги окремої аеромобільної бригади у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ.
Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко (30.04.1975 р.н.). Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
У війни немає правил. Вона вражає жорстокістю і кількістю людських втрат. Вже неможливо осягнути масштаби трагічних наслідків для України та для тих родин, які втратили найближчих і найдорожчих. Можна повернути окуповані рашистами землі, можна відбудувати зруйновані диким племенем орків міста і села. Біда у тому, що неможливо воскресити з мертвих убитих рашистськими катами людей.
Траурна церемонія прощання з полеглим Героєм – молодшим сержантом, головним сержантом – командиром відділення стрілецької роти окремого батальйону ТрО ЗСУ Сергієм Анатолійовичем Єрченком відбудеться у понеділок, 9 грудня 2024 року. Прощання об 11:00 год. – на площі біля памʼятника Т.Г.Шевченку в м.Хорол, а поховання близько 12:30 год. на цвинтарі в с.Покровська Багачка.
Траурна церемонія прощання з полеглим Героєм Манжосом Миколою Олександровичем, який повертається «на щиті», відбудеться у середу, 23 жовтня 2024 року, орієнтовно о 10:00 год. біля пам’ятника Т.Г.Шевченку в м.Хорол. Чин похорону та прощання з Героєм відбудеться на Алеї Слави міського цвинтаря.
Нещодавно від Хорольської громади міський голова Сергій Волошин передав для потреб військової частини, у якій несе службу наш земляк із Хорольщини Сергій, зарядну станцію. Зарядну станцію, як компактний і легкий при транспортуванні портативний пристрій для забезпечення електроживленням різного військового обладнання, придбано за рахунок благодійних пожертв міського голови, працівників виконавчого комітету та структурних підрозділів міської ради, а також з проведених у громаді благодійних концертів.
Безжальна, жорстока війна не перестає про себе нагадувати нашій громаді. До небесної сотні захисників Хорольщини доєдналася молода душа. 02 жовтня 2024 року поблизу н.п. Шипилівка Сєвєродонецького р-ну Луганської області загинув наш земляк, уродженець с.Трубайці – Сергій Анатолійович Киприк. Старший солдат, механік-водій танкового батальйону окремої механізованої бригади загинув унаслідок виконання військового обов’язку в бою за Україну та її свободу.
Гіркота від втрати, біль, який пронизує, до якого не можна звикнути, якого не можна пробачити… Вкотре нашу громаду заполонив сум за загиблим Героєм, патріотом України. Відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, 29 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Гірник Покровського району Донецької області загинув Герой-захисник, солдат, стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу механізованого батальйону Ковальчук Юрій Миколайович.
Сталевий кулак Збройних Сил України – це славний Легіон танкових військ, що гідно дає по зубах ворожій армії російських окупантів. Російсько-українська війна продемонструвала безліч прикладів мужності українських воїнів-танкістів. Серед них багато танкістів, доля яких на війні дуже показова, а часом трагічна – в полон їх не беруть, а в разі ураження ворожим вогнем танк стає братською могилою для екіпажу.
Після довгих пошуків і невідомості тіло нашого Героя-захисника Володимира Костюка повертається додому «на щиті»… Могили. З іменами, братські й безіменні. Скільки їх залишилося на дорогах війни. Скільки Воїнів так і залишаться безвісти зниклими, з невідомою долею. На превеликий жаль, Хорольська громада втратила ще одного мужнього воїна, який самовіддано боронив рідну країну від російських окупантів.
