Коли мистецтво торкається найтонших струн душі, народжується особлива магія. А коли до високого мистецтва долучається благодійність – музика стає силою, що наближає довгоочікуваний день відновлення миру. У середу, 4 листопада, сцена Хорольського базового будинку культури стала осередком високого вокального мистецтва, щирих емоцій і незабутніх мелодій. Тут відбувся благодійний концерт «Зачаруй мої очі», присвячений 105-й річниці від дня народження видатного українського поета-пісняра Дмитра Омеляновича Луценка – талановитого сина Полтавщини, уродженця мальовничої Березової Рудки.
Війна забирає найцінніше – людські життя, залишаючи по собі чорні хрести, невиплакані сльози й рани, що не загоюються. Та є те, чого не здатні знищити ні ворожі кулі, ні безжальний час, – пам’ять про тих, хто віддав своє життя за Україну, за її свободу, за право рідної землі жити під мирним небом. Знову чорна звістка розітнула тишу Хорольщини, принесла невимовний біль і поселила в серцях людей гіркий смуток.
Щиро вітаю вас із професійним святом – Днем працівників освіти. В умовах непростого сьогодення освіта – це значно більше, ніж уроки, підручники та шкільні програми. Це щоденна праця заради майбутнього, велика відповідальність за формування особистості, уміння запалити в дитячому серці жагу до знань, навчити мислити, мріяти, любити свою країну та залишатися гідною людиною за будь-яких обставин.
1 жовтня Україна відзначає День Захисників і Захисниць України, свято Покрови Пресвятої Богородиці та День Українського козацтва. Ці дати символічно поєднали духовність, багатовікові військові традиції нашого народу та героїзм сучасних оборонців України. З давніх часів Пресвята Богородиця вважалася покровителькою українського козацтва, а образ Покрови став символом небесного заступництва для тих, хто боронить рідну землю.
14 вересня Україна вшановує Воїнів танкових військ – Героїв сталевої сили, які там, де найважче, тримають удар, проривають оборону ворога й прикривають побратимів. Сьогодні 1664-й день повномасштабної війни. І всі ці дні українські танкісти ведуть свої бойові машини крізь вогонь найзапекліших боїв. За кожною тонною броні – людина. Її мужність, витримка, майстерність і готовність стояти за Україну до останнього.
У зв’язку з безпековою ситуацією закликаємо громадян не повертатися самостійно на тимчасово окуповані території та території, де тривають активні бойові дії, без відповідних офіційних рекомендацій та гарантій безпеки. Таке повернення може становити реальну загрозу для життя і здоров’я через мінну небезпеку, можливі обстріли, відсутність медичної допомоги, пошкоджену інфраструктуру та інші небезпечні фактори.
Сьогодні Хорольська міська територіальна громада разом із усім цивілізованим світом схиляє голови у глибокій скорботі. Ми вшановуємо пам'ять мільйонів невинно розстріляних, закатованих у концтаборах, заморених голодом та вбитих під час Другої світової війни. Цей день – гірке і суворе нагадування про те, до яких катастрофічних наслідків призводять ідеології ненависті та прагнення підкорити інші народи.
Імена восьми Героїв Новоаврамівського краю тепер викарбувані на чорному граніті. Їхні портрети щодня дивитимуться на рідну землю. А їхній подвиг назавжди залишиться у пам’яті тих, заради кого вони віддали найдорожче – власне життя. У четвер, 10 вересня 2026 року, в серці Новоаврамівського старостату відбувся комеморативний захід, сповнений скорботи, вдячності та світлої пам’яті. Цього дня ще двоє синів Новоаврамівської землі – Анатолій Андрійович Киба та Олександр Віталійович Кривчун назавжди повернулися додому в граніті меморіальних дошок.
Є пам’ять, яку не здатен стерти час. Є імена, що назавжди вписані золотими літерами в історію рідного Хорольського краю та України. Є обличчя Героїв, які тепер дивляться на нас із меморіальних плит, нагадуючи про найвищу ціну свободи – людське життя.
Є місця, де тиша промовляє голосніше за слова. Є імена, які час не здатен стерти. Є подвиг, що назавжди залишається у пам’яті народу. Саме таким місцем відтепер є Алея Героїв у Петракіївці Вишневого старостинського округу, де 3 вересня 2026 року відкрили меморіальні дошки на честь полеглих Захисників України – Олександра Анатолійовича Микитенка та Олександра Івановича Кузнецова.
