Білими лебедями відлітають у простір незвіданих світів наші Захисники, земне життя яких безжально забирає російський агресор. За кожною смертю – ціла історія безповоротно втраченого людського життя, зламана доля, обірваний вік, невиліковні й до нестерпності болючі рани втрат для найрідніших і найближчих людей. Це втрати, які неможливо осягнути не лише рідним. Це біль всієї України, яка втрачає кращих синів і доньок України, цвіт нації.
Почесною державною нагородою – орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня нагороджено посмертно хорольця, відважного Воїна світла Віталія Віталійовича Данильченка. Орден військової звитяги на честь гетьмана Богдана Хмельницького, який очолював національно-визвольну боротьбу українського народу у XVII сторіччі, присвоєно нашому земляку-військовослужбовцю Указом Президента України від 17.04.2023 №230/2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку.
У розпалі серпневої пори, 17 серпня, з пекучим болем втрати на серці зустрічала Хорольщина свого Героя Ігоря Миколайовича Тура, який повернувся на щиті. У цю пору ми мали б збирати щедрі врожаї ланів, дари природи, а натомість запекла російсько-українська війна продовжує свої криваві жнива і сіє безупинно смерть.
Російсько-українська війна продовжує криваві жнива і навічно забирає у небесний стрій найкращих синів України. 13 серпня 2023 року під шквальним вогнем ворожого війська загинув наш земляк, уродженець с.Клепачі Ігор Миколайович Тур. Солдат, водій 3-ої обслуги міномета мінометного взводу 11-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону Національної гвардії України поліг смертю хоробрих, у районі населеного пункту Стельмахівка Сватівського району Луганської області, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність держави.
Морозним ранком 20 грудня 2022 року велелюдна Хорольська громада біля пам’ятника Тарасу Шевченку попрощалася із полеглим воїном Віталієм Віталійовичем Данильченком. Важкі свинцеві хмари пробивало сонячне проміння, нагадуючи про його світлий образ. Молодий офіцер – наймолодший із числа 31-го загиблого захисника, яких Хорольський край втратив у запеклій російсько-українській війні.
Невимовна біль і пекуча туга від трагічної фронтової звістки. 16 грудня поблизу селища Спірне Бахмутського району Донецької області при виконанні бойового завдання загинув наш земляк з Хорольщини – молодий офіцер ВІТАЛІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ ДАНИЛЬЧЕНКО.
26 липня Хорольська громада попрощалася з одним із 14 загиблих земляків, які поклали свої голови в боях з російською навалою. Відважного воїна, інспектора прикордонної служби 3 категорії, головного сержанта Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова, 1-ої прикордонної застави, 4-ої прикордонної комендатури швидкого реагування, 24-го загону прикордонної служби України – Олександра Васильовича Лозу провели останньою земною дорогою за всіма християнськими канонами та з військовими почестями.
Любити життя таким, як воно є, здатна не кожна людина. Його цінність усвідомлюється лише тоді, коли втрачаєш здоров’я або ж не можеш повноцінно і активно жити в умовах непростого, динамічного, а часом і жорстокого сьогодення. Для людей з інвалідністю властиве відчуття тонких граней буття, адже їх система цінностей базується на пошуках радості в простих речах.
14 жовтня у середмісті відбулися урочистості з нагоди відзначення потрійного свята. Мешканці Хорольської міської територіальної громади гучно відзначили День захисників і захисниць України, День українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці. Почесну місію урочистого відкриття свята традиційно виконав Хорольський міський голова Сергій Волошин.
Якщо молодість життя можна порівняти з весною, то осінь – це пора людей старшого та похилого віку. В цю пору людина, як і природа, починає збирати свої врожаї. Зерна, що зростали за життя дають віддачу, приходить справжня мудрість життя, людина ділиться накопиченим роками досвідом і потребує від близьких та оточуючих поваги та уваги.
