Почесною державною нагородою – орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня нагороджено посмертно хорольця, відважного Воїна світла Віталія Віталійовича Данильченка. Орден військової звитяги на честь гетьмана Богдана Хмельницького, який очолював національно-визвольну боротьбу українського народу у XVII сторіччі, присвоєно нашому земляку-військовослужбовцю Указом Президента України від 17.04.2023 №230/2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності України та самовіддане виконання військового обов’язку.
Орден Богдана Хмельницького засновано в 1995 році та встановлено для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України. Це найвища державна нагорода, що присвоєна посмертно наймолодшому захиснику з Хорольської громади офіцерського складу – лейтенанту, командиру 3-го взводу, 2-ої роти, 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону в складі 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади.
22-річний Віталій Данильченко загинув 16 грудня, отримавши несумісні з життям поранення у стрілецькому бою з ворогом поблизу селища Спірне Бахмутського району Донецької області. Мав осколкові поранення, проходив лікування у військовому шпиталі, але знову повертався на поле бою. Віталій залишався вірним військовій присязі, самовіддано й відважно виконував бойові завдання командування по звільненню населеного пункту Спірне Соледарської громади, яке під час російського вторгнення з 7 липня 2022 року було окуповано ворожою армією рф та підрозділами «ДНР».
Віталій народився 19 липня 2000 року в м.Хорол. Навчався у Хорольській гімназії, Хорольському агропромисловому коледжі за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». За цією ж спеціальністю отримав диплом бакалавра у Харківському національному технічному університеті імені Петра Василенка та паралельно здобув вищу освіту в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. У Харкові, в найкращі студентські роки, Віталій зустрів кохання всього життя – красуню Надію. Під час короткої фронтової відпустки, 5 жовтня, Віталій і Надія стали подружжям. Молода, гарна, перспективна пара була щасливою в шлюбі лише два місяці.
Трудову кар’єру Віталій розпочав у службі охорони «Явір-2000». Деякий час працював у сфері роздрібної торгівлі господарськими товарами. Усі друзі, колеги, знайомі, які знали Віталія особисто, згадують його світлий образ, не змиряючись із втратою доброго товариша, оптиміста, життєлюба з відмінним почуттям гумору, високим рівнем відповідальності, чесності та порядності.
Тіло Героя покоїться на Алеї Слави центрального кладовища м.Хорол на ряду з 13-ма бойовими побратимами. Його ж душа навічно відлетіла до Небесного легіону, де він продовжив нести бойову варту і тримати небо над нами.
Пишаємося безсмертним подвигом нашого Героя, про який нагадуватиме орден Богдана Хмельницького, як символ нерозривного зв’язку поколінь великого українського народу. Цей орден Віталій Данильченко заслужено отримав, як нащадок відважного козацького роду!
Щиро співчуваємо мамі Людмилі, тату Віталію, дружині Надії, сестрі Вікторії, рідним і близьким загиблого новітнього Героя та доземно вклоняємося із величезною вдячністю за його подвиг.
Спочивай з миром, наш славний Воїне! Хай слава Твоєї бойової звитяги живе у поколіннях земляків і українського народу, не забувається віками!
Автор: Ірина ГРИГОРАШ
