Стратегія боротьби з мишоподібними гризунами (полівки, миші) має кардинальні відмінності залежно від місця, оскільки в полі потрібні широкомасштабні агротехнічні та хімічні заходи, а в сховищах – фізична ізоляція та точкова дератизація. Боротьба з мишоподібними гризунами в зимовий період набуває особливого значення, оскільки з настанням холодів гризуни масово мігрують із природних угідь (полів, лісосмуг) до теплих і багатих на їжу приміщень: житлових будинків, складів, сховищ, тваринницьких ферм та елеваторів.
Шкідливі мишоподібні гризуни — серйозний виклик для аграрія в осінній період. Адже у зв’язку зі скороченням кормової бази вони масово мігрують у посіви озимих культур, багаторічні насадження та місця зберігання збіжжя. Й за відсутності контролю можуть суттєво пошкодити й навіть знищити рослини та зерно.
Останнім часом в Полтавській області склалася досить загрозлива епізоотична ситуація щодо поширення африканської чуми свиней. Африканська чума свиней - це одна з найнебезпечніших хвороб свиней, оскільки її занесення супроводжується високою смертністю серед ураженого поголів’я і значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини й необхідністю знищувати все, навіть потенційно інфіковане, свинопоголів’я.
Основними біологічними особливостями майже всіх мишоподібних гризунів є їх живлення рослинним кормом і досить висока плодючість. Так до-речі, полівка звичайна, яка не створює запасів корму на несприятливі періоди, протягом року здатна давати до 10 приплодів, за середньої кількості 4-6, найбільше – до 12 мишенят. Новонароджені гризуни ростуть дуже швидко.
