Висока державна нагорода знайшла свого маленького спадкоємця… Та за цією урочистою миттю – невимовний біль втрати, обірвана молодість, нездійснені мрії та історія батьківської любові, якій не судилося розквітнути в земному житті. Днями представники військових структур передали синові полеглого Захисника України, нашого земляка Павленка Халіда Абделя Рахмана, золоту відзнаку Президента України «За оборону України», якою Воїна удостоєно посмертно.
Є біль, який не вщухає з роками… Є подвиг, над яким не владний час… Є імена, що назавжди вписані кров’ю в героїчний літопис української незламності. У День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Хорольська громада з глибокою скорботою, безмежною вдячністю та молитвою на вустах схиляє голови перед світлою пам’яттю Воїнів-десантників усіх поколінь, які віддали найдорожче – власне життя за свободу, незалежність і майбутнє нашої країни.
Щиро вітаю вас із професійним святом – Днем залізничників України! Залізниця – це значно більше, ніж колії, локомотиви та вагони. Це невтомний ритм життя країни, надійний зв’язок між містами й людьми, економічними центрами та долями мільйонів українців. За кожним відправленим потягом, кожним безпечним маршрутом і кожним прибуттям до місця призначення стоїть щоденна, відповідальна праця тисяч людей, для яких залізнична справа стала покликанням.
Війна забирає найцінніше – людські життя, залишаючи по собі чорні хрести, невиплакані сльози й рани, що не загоюються. Та є те, чого не здатні знищити ні ворожі кулі, ні безжальний час, – пам’ять про тих, хто віддав своє життя за Україну, за її свободу, за право рідної землі жити під мирним небом. Знову чорна звістка розітнула тишу Хорольщини, принесла невимовний біль і поселила в серцях людей гіркий смуток.
14 вересня Україна вшановує Воїнів танкових військ – Героїв сталевої сили, які там, де найважче, тримають удар, проривають оборону ворога й прикривають побратимів. Сьогодні 1664-й день повномасштабної війни. І всі ці дні українські танкісти ведуть свої бойові машини крізь вогонь найзапекліших боїв. За кожною тонною броні – людина. Її мужність, витримка, майстерність і готовність стояти за Україну до останнього.
Молодий віком, але великий духом. Таким був Воїн Ярослав Володимирович Бова, який гідно і з честю пройшов пекло повномасштабної війни майже з самого її початку. Уся Хорольська громада здригнулася від чергового невимовного горя: з фронтових рубежів надійшло офіційне сповіщення про загибель 28 липня 2026 року на Дніпропетровщині одного з кращих синів України.
День Повітряних Сил Збройних Сил України відзначається щороку у першу неділю серпня. Цьогоріч це свято припадає на 2 число. У цей день ми вшановуємо мужніх воїнів, які захищають повітряний простір держави, знищують ворожі ракети, дрони та літаки.
Війна щодня забирає життя найкращих синів і доньок України, залишаючи невимовний біль у серцях рідних, близьких та всієї громади. Вона безжально калічить долі, руйнує сім'ї, стирає часові межі між надією і вічністю, між минулим і сьогоденням, між сном і жорстокою реальністю, між життям і смертю. Особливо нестерпними є звістки, які приходять після довгих місяців, а іноді й років болісного очікування, коли підтверджується загибель тих, кого рідні до останнього вважали живими, кого щодня чекали вдома, молилися за них і вірили в диво.
У п’ятницю, 24 квітня у світлий сонячний день, директор Територіального центру соціального обслуговування Марина Дубик завітала до шанованої ювілярки – Куриленко Ніни Юхимівни, щоб від імені міської влади щиро привітати її з визначною подією. З нагоди 90-річчя ювілярці було вручено подяку, квіти та солодкий подарунок.
У четвер, 26 березня, Хорольська громада разом з усією національною спільнотою з гордістю та глибокою шаною відзначає професійне свято незламних Воїнів – День Національної гвардії України. Ця структура стала одним із перших і найміцніших бар'єрів на шляху ворожої агресії.



border="0">
border="0">
border="0">