З осінніми туманами опускається на землю тиха зажура, і немов приглушує світ чорна скорбота. У вічність відійшов ще один мужній син України – наш земляк із Вишняківського старостату Войтик Юрій Миколайович. Чесна й добра людина, Воїн світла, пройшов крізь горнило війни, отримав поранення і довгий час боровся за життя, але не вистояв.
У кожної війни є свої хроніки болю, але найтяжчими сторінками стають не зруйновані будівлі чи поділені навпіл міста – найтяжчими є імена. Імена тих, чиє життя обірвала російська агресія. Тих, хто вмів любити, жити, творити, працювати, мріяти. Серед цих золотих імен – Ярий Сергій Олександрович, син своєї землі, доброї родини, чесної праці та світлого серця.
Війна безжально стирає часові межі між надією і вічністю. Вона потворно розмиває кордони між минулим і теперішнім, між сном і реальністю, між життям і смертю. Дні, тижні, місяці, які складаються в роки чекання стають нестерпним випробуванням для родин, чиї сини, чоловіки, батьки вважалися безвісти зниклими. Вони жили вірою, що рідний голос ще озветься, що диво повернення стане реальністю.
У середу, 19 листопада, за ініціативи депутата Хорольської міської ради VIII скликання Олександра Кучера на пленарному засіданні 75 позачергової сесії, який запропонував організацію виїзних засідань для проведення прийому громадян, відбулося перше таке засідання фахівців виконавчого комітету Хорольської міської ради. Метою заходу було надання консультативно-роз’яснювальної допомоги мешканцям щодо найактуальніших питань, які турбують жителів сіл.
Війна забирає найцінніше – життя людей, руйнує долі та спустошує серця родин, залишаючи після себе невимовний біль і спогади, які у пам’яті тавруються назавжди і не стираються часом. Кожен похований Воїн – це нагадування про масштаби страшної кровопролитної війни, яка триває на нашій землі не 4, а майже 12 років. Втрати рахуються не лише цифрами, а людськими життями, розбитими планами, мріями та надіями.
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повернувся додому «на щиті».
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повертається додому «на щиті».
У Хорольську громаду знову, мов чорні круки, злітаються скорботні звістки. Вони крають серце болем і розривають душу кожного, хто вірить у відновлення справедливого для України миру та молиться за своїх Захисників. І знову невблаганна війна забирає найдорожче – життя Героя Пономаренка Валентина Анатолійовича, який понад усе любив Україну, її землю, її людей.
Четверта осінь повномасштабної війни рясніє не дощами, а сльозами гірких втрат. Болем краються серця, адже у вир небуття білими журавлями відлітають кращі сини і доньки України – наші славні Герої-захисники. Хорольська громада попрощалася ще з одним Героєм-оборонцем – Єреськом Олександром Олеговичем, який віддав найдорожче – своє життя за свободу і незалежність рідної держави, за мирне небо над Україною та за кожного з нас.
Четверта осінь приходить на Хорольщину і омивається не дощами, а сльозами гірких втрат. Довгою й тернистою дорогою повертаються додому «на щиті» найкращі сини України. Вони віддають найдорожче – власне життя у жорстокому протистоянні з підступною рашистською ордою. Хорольська земля знову схиляє голову в скорботі. Її син, вірний Воїн і Захисник – Станіслав Федосійович Новеселецький загинув 9 вересня 2025 року, захищаючи рідну країну від ворога на Харківщині.
У середу, 04 червня 2025 року, о 09:00 год. відбудеться третє пленарне засідання 70 сесії Хорольської міської ради VIII скликання в залі засідань за адресою: м.Хорол, вул. Соборності (колишня 1 Травня), 4
У вівторок, 03 червня 2025 року, о 09:00 год. відбудеться друге пленарне засідання 70 сесії Хорольської міської ради VIII скликання у залі засідань за адресою: м.Хорол, вул.Соборності, 4.
У п'ятницю, 30 травня 2025 року о 10:00 год. відбудеться пленарне засідання 70 сесії Хорольської міської ради VIII скликання у залі засідань за адресою: м.Хорол, вул. Соборності, 4.
07 серпня 2024 року о 10:00 год. відбудеться пленарне засідання 57 сесії Хорольської міської ради восьмого скликання за адресою: м.Хорол, вул.Соборності (колишня 1 Травня), 4. Засідання спільних постійних комісій відбудеться попередньо 06.08.2024 о 10:00 год., а земельної комісії – 06.08.2024 о 14:00 год.
З 18 травня 2024 року набуває чинності оновлений Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якого всі чоловіки віком від 18 до 60 років протягом 60 днів повинні оновити свої облікові дані.
17 січня 2023 року о 14-00 год. відбудеться перше засідання виконавчого комітету Хорольської міської ради за адресою: м.Хорол, вул.Незалежності, 78а
20 грудня 2022 року о 14-00 год. відбудеться двадцять сьоме засідання виконавчого комітету Хорольської міської ради за адресою: м.Хорол, вул.Незалежності, 78а
15 листопада 2022 року о 14-00 год. відбудеться двадцять п’яте засідання виконавчого комітету Хорольської міської ради за адресою: м.Хорол, вул.Незалежності, 78а
18 жовтня 2022 року відбудеться двадцять друге засідання виконавчого комітету Хорольської міської ради за адресою: м.Хорол, вул.Незалежності, 78а
20 вересня 2022 року о 14-00 год. відбудеться двадцяте засідання виконавчого комітету Хорольської міської ради за адресою: м.Хорол, вул.Незалежності, 78а
