Війна не залишає права на помилку. Вона щодня вписує у новітню історію України імена тих, хто став незламним щитом між світлом і темрявою, між добром і злом, між свободою і поневоленням. Найболючіше усвідомлювати, що у цьому кривавому горнилі російсько-української війни ми втрачаємо найкращих – наших мужніх синів, гордість нації, цвіт українського народу, тих, кому судилося творити майбутнє незалежної держави. Хорольська громада знову схиляє голови у скорботі, бо до Небесного Воїнства долучився ще один наш земляк, уродженець міста Хорола – мужній Захисник України Володимир Анатолійович Гирич.
Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко. Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
Шановні працівники та ветерани будівельної галузі!
Щиро вітаю Вас із професійним святом – Днем будівельника! Будівельників вважають представниками однієї з найбільш мирних, творчих професій у світі. Недарма народна мудрість вбачає одне з найвищих покликань людини у тому, щоб побудувати дім. Бути будівельником означає бути творцем, людиною, що створює нові будівлі та споруди, рівні дороги і міцні мости.
Щиро вітаю Вас із професійним святом – Днем будівельника! Будівельників вважають представниками однієї з найбільш мирних, творчих професій у світі. Недарма народна мудрість вбачає одне з найвищих покликань людини у тому, щоб побудувати дім. Бути будівельником означає бути творцем, людиною, що створює нові будівлі та споруди, рівні дороги і міцні мости.
Багатоголосим ехом прокотилася страшна звістка по Хорольському краю. Ми знову втратили ще трьох відважних Героїв України, які до останнього подиху боронили рідну землю від російських окупантів. 10 травня 2022 року Хорольська громада провела в останню путь до Небесного легіону Героїв України своїх земляків – Гапулу Юрія Вікторовича та Рябича Дмитра Миколайовича, які служили разом і загинули в одному бою 6 травня.
