Війна забирає найцінніше – людські життя, залишаючи по собі чорні хрести, невиплакані сльози й рани, що не загоюються. Та є те, чого не здатні знищити ні ворожі кулі, ні безжальний час, – пам’ять про тих, хто віддав своє життя за Україну, за її свободу, за право рідної землі жити під мирним небом. Знову чорна звістка розітнула тишу Хорольщини, принесла невимовний біль і поселила в серцях людей гіркий смуток.
Є нагороди, які ніколи не принесуть радості. Є відзнаки, що назавжди залишаться символами невимовного болю, нездійснених мрій та обірваних життів. Їх отримують не ті, хто заслужив, а ті, хто найбільше чекав їхнього повернення додому… У середу, 14 жовтня 2026 року, в адміністративному приміщенні Хорольської міської ради відбулася скорботна й водночас сповнена глибокої шани церемонія вручення державної і відомчої нагород рідним полеглих Захисників Хорольщини – Сергія Олексійовича Олексенка та Станіслава Федосійовича Новоселецького.
У понеділок, 17 серпня відбулося вручення державної нагороди родині полеглого Захисника України, уродженця Хорола Сергія Олександровича Ярого. Відповідно до Указу Президента України від 10 лютого 2026 року № 107/2026, за особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту України, її суверенітету та територіальної цілісності, Сергія Ярого нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Є подвиги, що не знають забуття. Є імена, які назавжди вписані золотими літерами в новітню історію боротьби України за свободу. Герої не вмирають – вони стають незгасними дороговказами для майбутніх поколінь, а їхня жертовність перетворюється на моральний фундамент нашої державності.
У п’ятницю, 24 липня 2026 року, у конференцзалі поліклінічного відділення Хорольської міської лікарні відбулися урочистості з нагоди Дня медичних працівників України. Свято, що об’єднало людей однієї з найгуманніших професій, стало щирою нагодою висловити вдячність тим, хто щодня стоїть на варті найдорожчого – людського життя і здоров’я.
День вшанування пам’яті загиблих медичних працівників України, які віддали життя, виконуючи свій професійний обов’язок, щороку відзначається 10 липня. Цю пам’ятну дату започатковано у 2025 році за ініціативи команди Відзнаки «Орден Святого Пантелеймона» у співпраці з громадськими організаціями та медичною спільнотою. Щороку цього дня о 14:00 по всій країні завмирає мить у молитовному мовчанні на знак шани й вдячності тим, хто до останнього подиху рятував життя інших.
У тиші, що звучала гучніше за будь-які слова, в адміністративному приміщенні Хорольської міської ради відбулася подія, яку неможливо виміряти ані часом, ані звичними людськими відчуттями. Подія, де невимовний материнський біль і безмежна гордість за подвиг сина стояли поруч. Подія, що ще раз нагадала всім присутнім: свобода України має надзвичайно високу ціну – життя її найкращих синів.
Є події, які зупиняють час... У вівторок, 30 червня 2026 року, в залі засідань адміністративного приміщення Хорольської міської ради відбулася особлива церемонія, сповнена глибокого смутку, невимовної вдячності та гордості за незламних синів України. Родинам трьох полеглих Захисників Хорольської міської територіальної громади посмертно вручено високі державні нагороди – символи безмежної мужності, хоробрості, військової звитяги та жертовного служіння українському народові.
Українська земля споконвіку була джерелом сили, добробуту та національної єдності. Саме на ній покоління хліборобів невтомною працею творили достаток держави, зберігали традиції господарювання та утверджували велич українського села. Сьогодні, у час випробувань, фермери залишаються справжніми воїнами трудового фронту, які щодня забезпечують продовольчу безпеку країни та роблять вагомий внесок у зміцнення економічної стійкості України.
Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються у строю нашої пам’яті, у серцях рідних, побратимів і вдячного народу. Їхні імена золотими літерами вписуються в новітню історію Хорольської громади та всієї України як символи незламного духу, мужності, відваги та самопожертви в ім'я держави та народу.
